(no subject)
Feb. 2nd, 2006 04:24 pm„..Відношення системи до позареальності і їх взаємна непроникність з часів Канта неодноразово ставали предметами розгляду. З семіотичної точки зору це набуває вигляд антиномії мови і недосяжного для мови світу. Простір, що лежить зовні мови, потрапляє у область мови і перетворюється у “зміст” тільки як складовий елемент дихотомії змісту-виразу. Говорити про невиразимий зміст — нонсенс. Таким чином, йдеться не про відношення змісту і виразу, а про зіставлення області мови з її змістом і виразом, який знаходиться зовні мовленевого світу. Фактично це питання зливається з іншою проблемою: природою мовної динаміки.“
Лотман, “Семіосфера”
“...Іншим латентним сексуальним суперником Пуха виступає І-А, його повна протилежність в характеристичному і мовному планах. У розділі “День народження” Поросятко і Пух повинні вручити І-А подарунок. Пух вирішує подарувати горщик з медом, але по дорозі з'їдає мед (мабуть, він підсвідомо розуміє, що священний мед нікому не можна віддавати, тим більше для І-А, який в кінці книги відбирає в нього функцію поета). Таким чином, Пух дарує І-А порожній горщик з-під меду, тобто “обезсімлений” порожній фалос. Що ж робить Поросятко, яке має до І-А певного роду сексуальний потяг? Пригадаємо місце у Вінні-Пуху, коли Поросятко хоче подарувати І-А фіалки, а той ламає три схрещені палиці у вигляді букви А, символ набуття освіти. Поросятко вирішує подарувати І-А повітряну кулю — пружний символ вагітности, елемент архаїчної “забутої мови” (Fromm 1951). Проте, підсвідома боязнь вагітности примушує його порвати кульку, яка перетворюється на мокру ганчірку. Таким чином, Пух приносить І-А в подарунок порожній горщик, а Поросятко — розірвану повітряну кульку. Здавалося б, це символізує повний сексуальний крах. Проте І-А знаходить вихід в символічній мастурбації — він пхає розірвану кульку в порожній горщик, виймає і опускає знову”.
Алан Александр Мілн
“..От чому середньовічне розуміння античності було таким конкретним і в той же час таким неповним і спотвореним, тоді як сучасне розуміння, що поступово розвивається протягом останніх трьох або чотирьох століть, цільне і пов'язане, але, якщо можна так виразитися, неприсутнє. І от чому середньовічні ренесанси були скороминущими, тоді як Ренесанс був перманентним. Душі, що воскресли, є невідчутними, але мають перевагу безсмертя і присутности. Тому роль класичної античності після Ренесансу є дещо “алюзивною” (elusive), але, з іншого боку “проникаючою” (pervasive), і ця роль може змінитися лише із зміною нашої цивілізації як такої”.
Естетика Ренесансу







Лотман, “Семіосфера”
“...Іншим латентним сексуальним суперником Пуха виступає І-А, його повна протилежність в характеристичному і мовному планах. У розділі “День народження” Поросятко і Пух повинні вручити І-А подарунок. Пух вирішує подарувати горщик з медом, але по дорозі з'їдає мед (мабуть, він підсвідомо розуміє, що священний мед нікому не можна віддавати, тим більше для І-А, який в кінці книги відбирає в нього функцію поета). Таким чином, Пух дарує І-А порожній горщик з-під меду, тобто “обезсімлений” порожній фалос. Що ж робить Поросятко, яке має до І-А певного роду сексуальний потяг? Пригадаємо місце у Вінні-Пуху, коли Поросятко хоче подарувати І-А фіалки, а той ламає три схрещені палиці у вигляді букви А, символ набуття освіти. Поросятко вирішує подарувати І-А повітряну кулю — пружний символ вагітности, елемент архаїчної “забутої мови” (Fromm 1951). Проте, підсвідома боязнь вагітности примушує його порвати кульку, яка перетворюється на мокру ганчірку. Таким чином, Пух приносить І-А в подарунок порожній горщик, а Поросятко — розірвану повітряну кульку. Здавалося б, це символізує повний сексуальний крах. Проте І-А знаходить вихід в символічній мастурбації — він пхає розірвану кульку в порожній горщик, виймає і опускає знову”.
Алан Александр Мілн
“..От чому середньовічне розуміння античності було таким конкретним і в той же час таким неповним і спотвореним, тоді як сучасне розуміння, що поступово розвивається протягом останніх трьох або чотирьох століть, цільне і пов'язане, але, якщо можна так виразитися, неприсутнє. І от чому середньовічні ренесанси були скороминущими, тоді як Ренесанс був перманентним. Душі, що воскресли, є невідчутними, але мають перевагу безсмертя і присутности. Тому роль класичної античності після Ренесансу є дещо “алюзивною” (elusive), але, з іншого боку “проникаючою” (pervasive), і ця роль може змінитися лише із зміною нашої цивілізації як такої”.
Естетика Ренесансу







question
Date: 2006-02-02 04:03 pm (UTC)Re: question
Date: 2006-02-02 04:21 pm (UTC)Не образишся на таку відповідь? :)
Re: question
Date: 2006-02-02 05:33 pm (UTC)Re: question
Date: 2006-02-02 06:52 pm (UTC)no subject
Date: 2006-02-02 05:52 pm (UTC)p.s. Друга фотка це щось
no subject
Date: 2006-02-02 06:51 pm (UTC)no subject
Date: 2006-02-02 07:01 pm (UTC)no subject
Date: 2006-02-02 08:38 pm (UTC)no subject
Date: 2006-02-02 06:53 pm (UTC)