На полях

[promonaut]

"Сімдесяті роковини вибуху Другої світової війни є відповідним моментом, щоб у тривалий спосіб увіковічити тих великих поляків, які мають особливі заслуги у відстоюванні незалежності нашої батьківщини." - читаємо у травневому заклику, опублікованому в минулорічній "Rzeczpospolita". Йдеться про присвоєння варшавській вулиці імені Юзефа Бека, міністра закордонних справ Польщі у 1932-1939 рр. "Міністр належав до покоління, яке в бою завоювало незалежність держави. Спочатку у Першій Бригаді Легіонів, потім в Польській Військовій Організації і нарешті у польсько-більшовицькій війні. Людьми, які пройшли бойовий шлях від 1914 до 1920 року, а потім вже мирними методами боролися за зростання потуги держави і її міжнародного значення, визнання зверхності Берліна чи Москви не бралося в рахубу...Бек провадив холодну і скалькульовану політику, хоча місцями ризиковану. Таке було можливе, бо він спирався на чудових польських дипломатів, які від початку становлення закордонної служби самовіддано працювали на користь держави. Бек також ширше відкрив МЗС для здібної молоді, яка сформувалася вже у вільній Польщі. Він був її вихователем і бачив у ній спадкоємців польської ідеї державності."

Зрозуміло, що у невеликій статті, яка презентувала таку ідею, могло не вистарчити місця на згадку інших класичних заслуг Бека. Кадровий військовий, ад'ютант Пілсудського, аташе, віце-прем'єр у того ж Пілсудського, міністр закордонних справ. З його співініціативи, наприклад, розроблявся і реалізувався план загарбання чехословацької Цешинської Сілезії. У газетній статті про це згадується так: "Зайняття Заолжя з важливим у цьому регіоні залізничним вузлом в Богумині тактично зміцнювало Польщу перед Німеччиною, яка починала домінувати у Чехії...Як би ми не оцінювали політику Бека стосовно Чехословаччини, варто пам'ятати, що Польща не мала широкого поля для маневру."

Пан Бек належав до вірних людей Пілсудського, які виступили рушійною силою перевороту 12-15 травня 1926 року у Польщі. В результаті цього військового державного замаху загинули сотні свіввітчизників, парламентаризм Другої Речипосполитої упокоївся у Бозі, що змінило не тільки устрій, але й знищило зародки демократичних відносин. Словами польського історика Антонія Чубінського "травневий замах мав виключно антидемократичне обличчя: відкриваючи можливості розвитку фашизму в Польщі, що виражалося у державному автократизуванні, елітарному поділі суспільства, ліквідації соціальних здобутків..."

Десятки тисяч, сотні тисяч українців, які пішли скласти голову за Польщу вересневими днями 1939 року, жили також у державі Бека...

Юзеф Бек був чи не найактивнишім діячем передвоєнної Польщі, котрий розривався між Берліном і Москвою, і будь-яке україномовне посилання не розкриває суті його діяльності. Навіть таке фото:



На 17-й день війни наш герой вже пакував валізи, щоб втекти, полишивши укохану Польску, у знайому йому Румунію, де й помер.
Наскільки він був заслуженим варшав'янином, наскільки на ньому тяжіє печать винуватця найбільшої національної катастрофи може судити кожен, хто хоч трохи знає життєпис Бека.

"Нині, коли Польща почувається захищеною в НАТО і Європейському Союзі, трагічні дилеми, перед якими стояв Бек, належать до минулого. Проте розбудовуючи позицію Польщі в Європейському Союзі, ми сильніші, пам'ятаючи, що Перша Польща протиставилася двом злочинним тоталітаризмам XX століття. Усвідомлення цього є особливо істотне в 2009 році, році роковин." - пише далі автор (співавтор) ініціативи, історик, дипломат, депутат, політик, якого нещодавно президент Качинський виганяв зі своєї партії за, на його думку, необгрунтовану критику міністра закордонних справ Анни Фотиґі, хоча, найймовірніше, йшлося про створення внутріпартійного антипрезидентського тріумвірату, учасник якого усе ж встиг переметнутися минулоріч у іншу партію, яка одразу допомогла кандидувати у Європарламент. Вже яко євродепутат він продовжує: "Ефективна історична політика допомогла б нам легітимувати наші дії закордоном."
Це один з десятків аспектів діяльності пана Павла Ксаверія Залевського, ініціатора резолюції Європарламенту з питання присвоєння звання Героя Степану Бандері.

Comments

[rafkoo.livejournal.com]

Що ж до "європейських цінностей", то ми достатньо наслухалися про деякі з них: содомія, войовничий атеїзм, марксизм, винародовлення (інтернаціоналізм) тощо. Нехай ті, хто пропагує у Європарламенті такі "цінності", не беруться нам, бандерівцям їх нав’язувати. Ми такі вибрики швидко гамуємо.

Ta joj!!
Taż haj Ukraincy wracają w objęcia przyjaznego imperium.
(którego to obywatele klną jak szwec, ale przynajmniej szczerze, a nie tak jak Ci paskudni Polacy nieszczerze uśmiechnięci )

Юзефу Пілсудському, антидемократичному диктатору, відповідальному за шовіністичну програму «пацифікації» українців у Галичині та союзнику Гітлера у підготовці до ІІ Світової війни.

Ależ pierdolenie!
Ruska propaganda już przerobiła wam połowę ludnościna homosovietikus, a Ukraińcy nadal jej słuchają i powtarzają.

A co do zajęcia Śląska Cieszyńskiego, to poczytaj co wyprawiała Czeska władza na tych terenach.

Jwśłi by Państwo polskie tak wówczas wynaradawiało Ukraińców w PL, jak Czesi Polaków na Śląsku Cieszyńskim, to dziś mielibyśmy granicę z Rosją w Besarabii.

[promonaut.livejournal.com]

Аргументів з обох сторін не бракує, проблема дійсно полягає в тому, які з них спираються на факти. Саме тому постає проблема сучасних залевських.
Якщо можна оправдати експансію у Заолжі, чому б не перейнятися методами бандерівців на заселених українцями землях. І т.д. і .т.п.
Як не крути, але політика подвійних стандартів залевських є зрозумілою навіть освідченим підліткам, тоді як політики чудово розуміють уже запрограмований провал такої польської політики в ЄС після липня наступного року.

[rafkoo.livejournal.com]

Toż ja właśnie mówię o faktach.

Polacy udowodnili, że dokumenty przedstawiane przez Rosjan na potwierdzenie współpracy Polski z Niemcami są fałszywe!

A źródła, które podajesz tylko cytują tą ruską propagandę!
Niestety jest ona tak chętnie słuchana w Ukrainie, że aż smutno patrzeć.

Taki niby europejski kraj, a większość ludzi ruskojęzyczne kanały TV ogląda.
(zruszczenie, brak znajomości języków obcych, poddatność na populizm i tanie slogany)

Czekaj, czekaj!
Nie porównuj zajęcia Zaolzia do działań terrorysty podnoszącego rękę na Państwo w którym mieszka.

Beck starał się stworzyć nowy front/koalicję w EU środkowej, niestety naiwni Czesi wierzyli w to, że mocarstwa zachodnie staną w ich obronie.

Beck nie był taki naiwny!
Ale ze go Czesi olali i zignorowali to już nie miał skrupułów.
Tymczasem Mocarstwa miały w dupie "królestwo korony Świętego Wacława", i w imie "swietego spokoju" oddały ją Niemcom na pożarcie.

Ukraińcom nigdy tak w Rzeczpospolitej, źle nie było jak podczas okupacji sowieckiej,
Ale do Moskwy nie pojechał żaden naśladowca Bandery by zabić ministra.
Doskonale wiedziano że taki ruch oznaczałby eksterminację całego narodu Ukraińskiego.

Wiesz... szczerze mówiąc nie mam nic przeciwko polityce podwójnych standardów.
W zasadzie, w świecie idealnym, każda sytuacja wymaga indywidualnego podejścia.

[promonaut.livejournal.com]

Від того, що зменшиться кількість неправдивої інформації про Пілсудського, це ніяк не вплине на переоцінку мотивів "терористів": якби не дії польської окупаційної влади, можливо ніхто й не формував би і не проводив націоналістичними методами боротьбу. Така польська шовіністична політика має своє продовження у діях залевських: тоді депутати від українців не допускалися до голосу, а нині вони отримають голос у Європі, якщо проковтнуть загалом усі пункти резолюції плюс антибандерівську.
Залевський, до речі, апелює саме тепер до отих януковичів, які й перебувають під впливом роспропаганди. Його заклики до перегляду "помаранчевої" політики в ЄС є на руку януковичам. Можливо тому, з такою людиною не захотів більше знатися Качинський: зраджуєш обумовлений стратегічний підхід, не підтримуєш президента - отримаєш свого Януковича у Європартаменті...?
Ніхто не закидає Бекові простолінійності в діях. Я б теж вів переговори з нацистською Німеччиною. Проблема у іншому: залевські, які витикають комусь Бандерою, не бачать перед власним носом таких же діячів, які змушені були діяти у руслі і антидемократичному, і нехтувати життями інших людей. Вибрати собі героя, назвати його іменем вулицю - так, полити брудом героя з іншого народу - ні. Якщо таким залишиться польський підхід на європейській сцені, найгірше прийдеться полякам, бо це є свідченням недалекоглядності і не відповідає основоположним принципам тієї ж Європи.

Про індивідуальний підхід можна багато говорити. Я б теж не проти повернути українські землі аж по Краків, але відомо чому звучатиме не тільки мій голос:)