(no subject)

[promonaut]

Перед роком вечеряю неподалік кордону з Францією у однієї албансько-турецької родини. Привітно, усмішки. Мусульмани. Розмова не клеїться - бракує спільних тем. Лише комп’ютерні справи, робоча база даних та інтернет-налаштування. Подають гарячий час у малих шклянках з металічними тримачами. Численна рідня шастає босоніж вітальнею. У якійсь з папок на моніторі випадково з’являються пару mp3-файлів Cat’a Stevens’a. Один з колег, зазирнувши через плече, питає „що то таке“. Відповідаю, що випадково сюди потрапили композиції Stevens’a. Вираз обличчя раптом змінюється: “О-о, ти любиш слухати його?” “Ну так.” Вже звертаючись до всіх:”Він має на ноутбуці Yusuf'a Islam'a, це НАШ чоловік!!” Далі вже слідують откровення, в т.ч. про таємне товариство дослідників Корану(чи не хочу приєднатися?). Підозрюю, що щось екстремальне, добре що німецький Комітет захисту Конституції не настільки всюдисущий як КҐБ. Покидаю господу своєю людиною. Майже як колись, ще у лавах совєтської армії, йшов униз сходами від солдатської компанії грузинських мусульман, що готували повстання у дивізії.