Записки симулянта
Dec. 11th, 2006 01:49 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
promonaut
* * *
I'll never be anyone's hero. Ніколи не стану героєм для когось.
Ви часто чуєте як добрі і відомі західні рок-, поп-музиканти признаються у любові до 10CC чи Morrisey'я? Як і наскільки великий вплив мали на сучасну музику згадані музиканти.
Я частенько.
Мене завжди інтригували такі впливи..
Дограє концерт посивілий Morrissey.
Irish blood, british heart.
Тут не вистарчає акценту від "Ukrainians", які люблять виконувати його композиції.
I'm just want to see the boy happy..
* * *
Тіло звільнили від датчиків. Складна медична апаратура замовчала. Персонал покинув кімнату, куди мене, вмираючого, доставила карета швидкої. Померти не так легко.
Особливо коли здогадуєшся звідки виходить ініціатива.
* * *
Як описати власну натуру чимось, що лягає під руку? Одним словом, рухом, послідовністю нот, настроєвістю фарб. Побачити себе в композиції таким, яким завжди себе відчуваєш.
* * *
Знайома повідомляє про прибуття у місто львівських "Троїстих музик" і танцювального колективу. З вечірнього міста входжу до холу готелю, де керівник намагається з місцевими організаторами порозумітися англійською і польською. Задля веселої гри у тому ж ключі підтримую марні спроби вітанням і розмовою. Далі - веселіше: програма неузгоджена, багато питань і ще більше відповідей для перекладу з німецької на українську і навпаки.
Колектив очікував прибуття представників місцевої української громади. За кавою бачу, що заслужені мистці Вкраїни починають розуміти - українська громада у 300.000-му місті зводиться до моєї скромної особи.
Нині виступатимуть на святковому ринку. Дзвоню до знайомих українофонів з запрошеннями на морозні розваги.
А, так, ще пообіцяв для них провести екскурсію містом! Поглянемо, як студенти ветеринарної академії реагують на масонерію готичних склепінь :))
* * *
Ще трохи і мій радіомікрофон замовчить назавжди. Ще тиждень...
* * *
Життя в синхроні.
Що доброго є у знатті того, що живеш, випереджаючи сіпанням організму, масштабні події інших? Бо можна виплакатися у суботу за вівторок?
Ну, цей що завтра..
І позавтра.
А, нам своє робить..!!
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2006-12-11 06:10 am (UTC)В кожної людини є свій Герой, той, чиїми вчинками чи життям ми пишаємось і стараємось наслідувати. Кого ми поважаємо і любимо.
Ми знаємо хто наші герої, але ми не знаємо чиїми героями ми є.
no subject
Date: 2006-12-12 02:06 pm (UTC)no subject
Date: 2006-12-11 07:23 am (UTC)Подумала: а чим би я могла описати себе. Перше, що спало на думку: полотно, встелене різним листям... візерунок із листя – а я під ним, закрита, а тому вільна... Ідея фікс:)
Так, оплакати – чи виплакатися – треба наперед, щоб неминуче зустріти достойно і з сухими очима. І з войовничим настроєм.
Про що говорить вода? Про сон?
no subject
Date: 2006-12-12 02:07 pm (UTC)no subject
Date: 2006-12-12 02:55 pm (UTC)no subject
Date: 2006-12-11 08:28 am (UTC)Дракон з папороті - позичу для своєї колекції)
В дзеркалі ми всі симулюємо :)
no subject
Date: 2006-12-12 02:07 pm (UTC)no subject
Date: 2006-12-13 07:17 am (UTC)no subject
Date: 2006-12-12 11:59 am (UTC)no subject
Date: 2006-12-12 02:05 pm (UTC)Та що веде уперед
Ввібрала все чим я живу
Любов моя до Тебе
Голошена cловами що пиш'у
Ти світлом є
Палаючим яскраво
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь темряву мого життя
Проявлена у всьому що побачу
Любов яку даруєш Ти мені
Змальована у всіх речах що оповіш
Ти днем є
Ведеш шляхом
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь темряву мого життя
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь ніч
Ведеш вперед крізь темряву мого життя
Yes „Tormato“
no subject
Date: 2006-12-12 04:51 pm (UTC)як би я хотіла, щоб хтось і мені такі слова присвячував :(
no subject
Date: 2006-12-13 12:35 pm (UTC)