Another morning Fish

[promonaut]

Зважаючи, що книженції Ібн Аль-Арабі не так легко знайти, а тим більше читати, можна піти собі на ранковмй піт-стоп і щось самому написати. При цьому не притримуючись принципу "хто знає - мовчить, а хто розповідає, той не знає".

У буремній юності у руки потрапив був детектив якогось чеського автора. Розповідалося про один злочин, вчинений чи не у захолусті, чеському містечку сільського типу. У слідчого не було жодніснької зачіпки. Була лише орієнтовна схема переслідування жертви нічним переліском і саме місце злочину, де невідомий настиг свою жертву. І все, здається.

Так от, письменник раптом перервав оповість словами: "А тепер, любий читачу, відклади книжку і подумай: яка підказка криється в отій втечі?"

Тоді я не зміг докумекати на що натякав автор, навіть перечитавши все до вказаного місця.
Таких раптових зупинок у сюжеті детективу було ще дві, але я вже просто читав далі.

Перша розгадка виявилася на диво простою: злочинець знав горбистий перелісок, тому так сміливо переслідував жертву уночі. Тобто був місцевим, ледь не сусідом і т.п.

Настирлива вчителька початкових класів Марджорі Фиш залишила нам цей спосіб розгадки на відкуп, бо скористалась ним доволі специфічно, а саме: її не цікавили причини виникнення мотивації, тобто не цікавило чому певні речі є більш звичними для кого-небудь. Це так, якби я зараз перервав запис запитанням: "А тепер, любий читачу, закрий цю сторінку і подумай: чому певні речі є звичнішими для тебе?"

На перший погляд це проблема видимості чого-небудь. Щоб не ходити далеко за прикладом: схована за спину рука не означає, що інша не має пари. Видалений орган не свідчитиме про непарність органів в організмі. А те, що не має пари в біомасі, матиме свій, як правило, невидимий відповідник і т.д.

Як астроному-любителю пані Фиш було відомо, що майже половина зірок народжуються парами. Для жарту чи задля чудернацької краси вона могла б підвісити до своєї стелі ще одну, буру як нацистська сорочка намистину поблизу намистини-Сонця. Правда, тоді б розслідування більше нагадувало моралізаторство, у якому, як відомо, відоме обертається навколо невідомого.