(no subject)
Jan. 3rd, 2006 11:30 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
promonautpry4ilok, викладаю один з варіантів відповіді сюди:
„Час є багатозначним. Час може бути стиснутим і розтягнутим, кулястим і дископодібним - він може мати будь-яку геометричну форму, у тому числі і людську. Час може бути видимим: як полум'я - в прискореному окислювальному процесі, і невидимим - в електромагнітній хвилі. Час може зберігати, і час може руйнувати. Багатозначність часу необмежена. Єдиного Часу не існує. Існують нескінчені одиниці Часу. Ці одиниці Часу однозначні і є певною Сферою Свідомости. Час і Людська Сфера Свідомости однозначні. Людська свідомість знаходиться у сфері Впливу Часу. Для того, щоб вийти зі Сфери Впливу Часу необхідно зрозуміти його Істинну функцію. Проте, знаходячись усередині сфери впливу часу, мисляча істота нездатна вказати на неї так, як палець нездатний вказати сам на себе, як око нездатне побачити само себе, як розум нездатний побачити свої темні і веселкові сфери. Мисляча істота, намагаючись визначити його зсередини, вважає, що “час неповторний, незворотній і універсальний”. Насправді ж все якраз навпаки. Щоб переконатися в цьому, необхідно побачити Час за допомогою дзеркала, тобто, із сторони. Дзеркало показує істину і оку, і розуму, і серцю. З космічної ж сторони, Час періодичного обертання Планети навколо її осі рівняється частоті її обертання по відношенню до Сонця.
Оскільки обертання тіла будь-якого масштабу вимірюється частотою його обертання, остільки Час обертання Планети перетворюється у Власну Космічну Частоту (ВКЧ), вона повинна вимірюватися в одиницях ВКЧ, і ніяких інших. Оскільки для третьої планети від Центру її обертання (звідки прийшов запит про суть Часу) зовнішня частота обертання дорівнює 365, 25 оборотів за один період, то ця ВКЧ неповторна по відношенню до інших планет. ВКЧ Землі неповторна із тієї причини, що резонанс однакової частоти порушував би і впливав би на ВКЧ інших Планет Сонячної Системи, що порушувало б і руйнувало Закон Вільного розвитку живого космічного тіла і самоорганізацію планет.
А оскільки Планета повторює свої періоди обертання, то з цієї причині витікає наслідок - Час повторювальний і зворотній. Час - в значенні ВКЧ, неповторний для інших планет, тому в плані Сонячної Системи Час не може бути універсальним. В кожної Планети є своя частота і свій Тон “звучання” в Космосі. ВКЧ не враховується мислячими істотами, що знаходяться усередині сфери Часу, тому, плануючи дальні космічні польоти, вони піддають себе смертельній небезпеці. Небезпека полягає в тому, що мисляча істота, організована і вихована під впливом характеристик внутрішнього Часу, починає змінювати свій біоритм, коли вона у фізичному тілі віддаляється від своєї рідної Планети, бо тіло виходить зі сфери впливу власного часу.
Наближаючись до іншої планети істота неминуче входить в сферу впливу іншого власного часу - іншої ВКЧ. Оскільки біоритм серця організований і набутий згідно ВКЧ рідної планети, то на іншій планеті космонавту буде силою нав'язуватися інший ритм, несумісний і неспівмірний по силі і частоті з ВКЧ рідної планети.
Серце космонавта не витримає тривалого, неспівмірного навантаження і іншого ритму, а фізичне тіло втратить свої функції. В результаті цього може відбутися зміна, порушення або навіть повне руйнування тіла, атоми якого настроєні на ВКЧ рідної планети.
З позицій Часу в системі ВКЧ, скерування незахищеної істоти на Марс, або інші Планети - абсурдне. Більше того, воно некоректне і неетичне.
Для дослідження навколишнього космічного середовища повинна використовуватися така схема Зв'язку, яка може бути приведена в дію тільки за умови дозволу Часу, як Особливої Сфери Свідомости, на входження в чужий будинок.
Незнання або невиконання Вищих Законів Етики шляхом неоголошеного вторгнення закінчується трагічним закінченням для неосвіченої істоти. Космічний Закон гласить, що Час, згорнутий в кулю, має дві сторони своєї дії: зовнішню силу - ВКЧ, і внутрішню частину своєї сфери впливу, яка визначається у різних мірах Часу. Якщо внутрішня сторона - це ділимий і всерозкладаючий Час, а зовнішня сторона - це ВКЧ, то останнє є Цілим, нероздільним і єдиним по своїй природі.
ВКЧ є Цілим, отже, незнищальним.
Ціла міра ВКЧ є точним Космічним Еталоном, встановленим згідно із законом Зв'язку Сонячної Системи. Ціла міра ВКЧ є Початком всіх внутрішніх частот, її складових.
Внутрішній діапазон частот - як частини Цілого, виражаються різним чином за якістю, починаючи від інфразвуку, далі через звуковий діапазон, радіо, ЗВЧ, оптичний спектр, рентген, і так далі, аж до кінцевої частоти.
Кінцевою частотою є межа густини у мірах Власної Електронної Частоти (ВЕЧ) для кожного окремого атома. Частота обертання електрона навколо атома - дзеркальна Початковій першопричині - це його кінцева величина, ВЕЧ на цьому рівні точна і постійна так само, як постійна і ВКЧ.
Постійність ВЕЧ зберігається у чистоті хімічного елемента в його фізичному виразі. Проте ВЕЧ може піддатися деформації унаслідок відсутності знань у мислячих істот про прямий і зворотний зв'язок ВКЧ з ВЕЧ. Якщо частина Цілого - атом піддається розкладу, то згідно із законом причинно-наслідкового зв'язку порушується цілісність всієї ВКЧ, яка може привести до зміни часу обертання планети у бік зменшення ВКЧ і зміни параметрів орбіти Планети.
Приклади схожої зміни спостерігалися в еволюції Планети Гея, при зміні її ВКЧ під впливом космічних сил, природно, змінювалися і всі похідні, у тому числі і її хімічні елементи.
Іншими словами, те, що в теперішньому часі характеризується як залізо, в минулому Часі було золотом або яким-небудь іншим елементом (Золотий Вік, Залізний Вік і т.п.). Зміна ВКЧ призвела до вимирання і зникнення багатьох стародавніх біологічних видів. При кожній зміні ВКЧ обличчя Планети обновлюється і омолоджується.
Позаяк Час, в значенні ВКЧ, невідомий мислячій істоті, то це невідання є причиною багатьох помилок і довільних побудов його Свідомости.
Свідомість не бачить зі свого внутрішнього часу того, що стається назовні. Вона бачить тільки те, що настроєне за часом згідно однозначної ВКЧ. Таким чином, оптичний зір, настроєний по фіксованому еталону ВКЧ, не може бачити дійсну природу на інших планетах, яка настроєна по еталону іншої ВКЧ. Немає резонансу. Немає зворотнього зв'язку. Немає відзвуку. Немає відлуння. Немає інформації в полі даної ВКЧ.
Мисляча істота не може побачити Інші Сфери Свідомости інших планет, які захищені від настройки в резонанс вищими етичними законами.
Отже, ні органи чуття мислячих істот, ні його штучні прилади, виявляються нездатними об'єктивно охарактеризувати навколишнє середовище іншої планети без коректуючого пристрою, який був би відповідальний за вирівнювання ВКЧ.
Оскільки природні органи чуття еволюційно, а прилади - автоматично налаштовані і створені по еталону своєї ВКЧ, то до них буде поступати дезінформація про навколишнє середовище інших планет, а реальна дійсність іншої планети залишиться невидимою для спостерігача.
Видима буде лише ілюзія - спотворена дійсність. Ця ілюзія породжує помилкове уявлення мислячих істот про те, що, нібито, Життя на інших планетах відсутнє. Це найбільша ілюзія, або брехня, яку не може осягти мисляча істота, знаходячись усередині сфери впливу свого Часу.
З часом помилка може бути віднайдена і усунена. Брехня може бути усунена за допомогою переоцінки понять про Час.
При переоцінці поняття Часу на її зворотне значення - ВКЧ, автоматично набуває чинність відомий фізичний Закон про взаємозв'язок Частоти і Хвилі, згідно якому частота обернено пропорційна довжині хвилі, і навпаки.
Цей Закон і зв'язує Хвилю своєї ВКЧ. Виходячи з іншого Закону - Закону Збереження Енергії, і перетворенням її з одного виду в інший, витікає, що сила планетної ВКЧ перетворюється у її власну сферичну Хвилю Часу. Тому Планета Земля має форму Сфери або кулі. Таким чином, земна сфера - суть Час у формі кулі, або Хвиля Часу, в зворотному значенні сталої ВКЧ. І оскільки частота перетворюється в Хвилю, то з цього Закону витікає вся феноменальна дійсність матеріального світу.
Із знання про Ціле значення ВКЧ і її похідних частот витікає, що всі твердження мислячих істот про спектральний склад інших Планет, Світил і Всесвіту на даному розвитку Свідомости є помилкою і дезинформацією.
Виходячи із Закону про перетворення Часу в ВКЧ витікає, що всі уявлення тимчасового мислення про Космос, як про єдиний Простір, також є дезинформацією, бо, де ВКЧ інша, там і Сфера Простору інша. Взагалі, якщо світлове випромінювання визначається частиною електромагнітного спектру (а спектр - це похідна ВКЧ), то ця похідна частота, звана світлом, завжди буде різною в Інших Сферах обертання.
Іншими словами, на кожній планеті - своє Світло. Світло характеризується не тільки трансформацією по відношенню до землі теплового і оптичного випромінювання, Світло несе масу інформації. Для того, щоб увійти до резонансу з частотою сонячної інформації, яка може потрясти змисли мислячої істоти, слід підходити до неї поступово, плавно наближаючись до моменту відкриття.
Підхід починається з відомих Законів Зв'язку. Виходячи з відомого Закону Зв'язку Цілого з його частинами, бачимо, що, якщо частини Цілої Планети володіють якістю самоорганізації і життя, то і вся Планета в цілому тим більш переважає над частинами якості Вищої Самоорганізації і Життя. Подібно тому, як Людська Сфера Свідомости сама організовує своє життя, точно так і Глобальна Сфера Свідомости самоорганізовує своє Життя.
Таким чином, будь-яка Планета є Живою. Зрозуміло, ця якість Життя Планети неспівмірна з життям істот, які її населяють, так само, як неспівмірне життя червоних кров'яних тілець з життям Цілого людського організму. Тому, з рівня людського розуму, Життя Планети - непізнавальне. Оскільки будь-яка Планета не є мертва, то функціонування всіх істот, що її населяють, виділяє в навколишнє середовище певний об'єм життєдайної енергії.
Ця Енергія, згідно Закону Збереження, не зникає безслідно, а переходить з одного стану в інший.
Оскільки в навколишньому середовищі з часом збільшується маса і об'єм істот, що населяють Землю, то приріст цієї Енергії акумулюється у внутрішньому Об'ємі Сфери Землі і зв'язується Часом.
Час твірний і зв'язаний різними характеристиками живої енергії, які можуть бути складені в умовну формулу...()
Закумульована і зв'язана Енергія Часу, крім необхідної витрати на самозбереження її істот, має очевидний надлишок в об'ємі, що значно перевищує ємкість всієї Планети. Надмірний об'єм Енергії, згідно із законом Збереження, не розсівається в космічний простір, і не має змоги виразитися інакше, як через рух, або обертання Тіла самої Планети.
Звідси витікає, що не Світило, як вважають мислячі істоти, забезпечує обертання Планети.
Планета обертає себе сама. Вона обертає себе у Час.
Час і рухається із тієї причини, що Він - Живий.
Життя завжди в русі, зупинка - смерть.
Таким чином, Планета взагалі неможлива без життя на ній.
Планета не може існувати без Енергії, що забезпечує їй Час її обертання, що становить її Життя.
В Системі Планет енергія різних Часів обертання/ВКЧ зберігається.
Збереження енергії в космічному середовищі можливо при такому оптимальному русі Планети, коли контур цього руху фокусував би її Енергію в Центр.
З відомих законів зв'язку відомо, що такій умові відповідає коливальний контур, де виток в катушці індуктивности індукує і зосереджує енергію максимальним чином в центрі витка, - тобто в середині - в його фокусі. Як відомо, для Закону Зв'язку немає різниці, де протікає процес - в мікро або макро космосі.
Беручи до уваги, що контур витка орбіти виражається спіраллю, бо Планета рухається разом з Сонцем в космічному середовищі поступально, створюється ситуація, при якій Енергія всіх витків космічного контура всіх Планет в цілому закономірно зосереджується в одному фокусі: в середині, в сердечнику - в серці планетарної системи - Сонці.
Таки м чином, Сонце виявляється Великим Фокусом зосередження Енергії всіх Планет Сонячної Системи, що виконують Закони Зв'язку і Збереження Енергії.
Отже, помилкові уявлення мислячих істот про те, що Сонце існує завдяки якимсь запасам водневої енергії, що витрачається в хімічних реакціях, є помилковими, і ця дезінформація породжує неправильне ставлення до Сонця.
Насправді, не тільки одне Світило неможливе без Планет, але і всі космічні Світила неможливі без планет так само, як Планети неможливі без життєдіяльності на них. Оскільки Енергія, яка сфокусована у Світилі, є якісно живою, тому вона і пожвавлює всю Природу в Навколишньому Середовищі згідно із законом Зворотного Зв'язку. Але, оскільки Сонце створено всіма Планетами, що обертаються в різних ВКЧ, тобто в різних ритмах Часу, то в самому Фокусі Світила Часу не існує.
В Час перетворюється тільки матерія. Оскільки Сфера Часу/ВКЧ має лише обмежену Сферу впливу, то ця Сфера є порожнім Простором з ядром Часу усередині нього. Тому в Космосі немає єдиного Простору, як немає і Єдиного Часу, що виражається Власною Космічною Частотою. Космос до межі заповнений тьмою частот. Космічна гуща є густиною різних ВКЧ, крізь які видно зірки, як позачасові фокуси Світил. Світила, сформовані з життєдайної енергії своїх Планет, є живими, і надзвичайно свідомими єствами, в чому міститься необхідна Сила Думки. Ця сила, як і будь-яка Енергія, здатна трансформуватися у всі сторони, інформуючи Планети про коріння своєї “підсвідомости”. Проте, Світила, які є надзвичайно Свідомими Космічними Єствами, не можуть бути пізнані внутрішньотимчасовою думкою.
Оскільки Думка і Час - це приватне і Ціле, то це приватне нездатне охопити функції Цілої Сфери. Тому приватна думка нездатна охопити функціональних дій Глобальної Сфери Свідомости в цілому. Рух Часу здійснюється зміною дійсності за допомогою руйнування його від постійності. З іншого боку, і на той світ можна вийти тільки завдяки Часу, який зруйнувавши Буття, викидає душу за його межі - в Інший стан Свідомости.
Таким чином, все перетворюється, виходячи з внутрішнього Буття Часу в зовнішню Подію Космічних Частот. Час перетворюється у спектр ВКЧ в Космічному Слові. Словом оперують всі Сфери Свідомости, Слово звучить на ВКЧ, і Часу не підвладні Мова і Слово. Мова, як засіб Зв'язку, зберігається в Часі.
Час перетворюється на Дієслово і Слово так, як він перетворюється на все Навколишнє середовище.“
„Час є багатозначним. Час може бути стиснутим і розтягнутим, кулястим і дископодібним - він може мати будь-яку геометричну форму, у тому числі і людську. Час може бути видимим: як полум'я - в прискореному окислювальному процесі, і невидимим - в електромагнітній хвилі. Час може зберігати, і час може руйнувати. Багатозначність часу необмежена. Єдиного Часу не існує. Існують нескінчені одиниці Часу. Ці одиниці Часу однозначні і є певною Сферою Свідомости. Час і Людська Сфера Свідомости однозначні. Людська свідомість знаходиться у сфері Впливу Часу. Для того, щоб вийти зі Сфери Впливу Часу необхідно зрозуміти його Істинну функцію. Проте, знаходячись усередині сфери впливу часу, мисляча істота нездатна вказати на неї так, як палець нездатний вказати сам на себе, як око нездатне побачити само себе, як розум нездатний побачити свої темні і веселкові сфери. Мисляча істота, намагаючись визначити його зсередини, вважає, що “час неповторний, незворотній і універсальний”. Насправді ж все якраз навпаки. Щоб переконатися в цьому, необхідно побачити Час за допомогою дзеркала, тобто, із сторони. Дзеркало показує істину і оку, і розуму, і серцю. З космічної ж сторони, Час періодичного обертання Планети навколо її осі рівняється частоті її обертання по відношенню до Сонця.
Оскільки обертання тіла будь-якого масштабу вимірюється частотою його обертання, остільки Час обертання Планети перетворюється у Власну Космічну Частоту (ВКЧ), вона повинна вимірюватися в одиницях ВКЧ, і ніяких інших. Оскільки для третьої планети від Центру її обертання (звідки прийшов запит про суть Часу) зовнішня частота обертання дорівнює 365, 25 оборотів за один період, то ця ВКЧ неповторна по відношенню до інших планет. ВКЧ Землі неповторна із тієї причини, що резонанс однакової частоти порушував би і впливав би на ВКЧ інших Планет Сонячної Системи, що порушувало б і руйнувало Закон Вільного розвитку живого космічного тіла і самоорганізацію планет.
А оскільки Планета повторює свої періоди обертання, то з цієї причині витікає наслідок - Час повторювальний і зворотній. Час - в значенні ВКЧ, неповторний для інших планет, тому в плані Сонячної Системи Час не може бути універсальним. В кожної Планети є своя частота і свій Тон “звучання” в Космосі. ВКЧ не враховується мислячими істотами, що знаходяться усередині сфери Часу, тому, плануючи дальні космічні польоти, вони піддають себе смертельній небезпеці. Небезпека полягає в тому, що мисляча істота, організована і вихована під впливом характеристик внутрішнього Часу, починає змінювати свій біоритм, коли вона у фізичному тілі віддаляється від своєї рідної Планети, бо тіло виходить зі сфери впливу власного часу.
Наближаючись до іншої планети істота неминуче входить в сферу впливу іншого власного часу - іншої ВКЧ. Оскільки біоритм серця організований і набутий згідно ВКЧ рідної планети, то на іншій планеті космонавту буде силою нав'язуватися інший ритм, несумісний і неспівмірний по силі і частоті з ВКЧ рідної планети.
Серце космонавта не витримає тривалого, неспівмірного навантаження і іншого ритму, а фізичне тіло втратить свої функції. В результаті цього може відбутися зміна, порушення або навіть повне руйнування тіла, атоми якого настроєні на ВКЧ рідної планети.
З позицій Часу в системі ВКЧ, скерування незахищеної істоти на Марс, або інші Планети - абсурдне. Більше того, воно некоректне і неетичне.
Для дослідження навколишнього космічного середовища повинна використовуватися така схема Зв'язку, яка може бути приведена в дію тільки за умови дозволу Часу, як Особливої Сфери Свідомости, на входження в чужий будинок.
Незнання або невиконання Вищих Законів Етики шляхом неоголошеного вторгнення закінчується трагічним закінченням для неосвіченої істоти. Космічний Закон гласить, що Час, згорнутий в кулю, має дві сторони своєї дії: зовнішню силу - ВКЧ, і внутрішню частину своєї сфери впливу, яка визначається у різних мірах Часу. Якщо внутрішня сторона - це ділимий і всерозкладаючий Час, а зовнішня сторона - це ВКЧ, то останнє є Цілим, нероздільним і єдиним по своїй природі.
ВКЧ є Цілим, отже, незнищальним.
Ціла міра ВКЧ є точним Космічним Еталоном, встановленим згідно із законом Зв'язку Сонячної Системи. Ціла міра ВКЧ є Початком всіх внутрішніх частот, її складових.
Внутрішній діапазон частот - як частини Цілого, виражаються різним чином за якістю, починаючи від інфразвуку, далі через звуковий діапазон, радіо, ЗВЧ, оптичний спектр, рентген, і так далі, аж до кінцевої частоти.
Кінцевою частотою є межа густини у мірах Власної Електронної Частоти (ВЕЧ) для кожного окремого атома. Частота обертання електрона навколо атома - дзеркальна Початковій першопричині - це його кінцева величина, ВЕЧ на цьому рівні точна і постійна так само, як постійна і ВКЧ.
Постійність ВЕЧ зберігається у чистоті хімічного елемента в його фізичному виразі. Проте ВЕЧ може піддатися деформації унаслідок відсутності знань у мислячих істот про прямий і зворотний зв'язок ВКЧ з ВЕЧ. Якщо частина Цілого - атом піддається розкладу, то згідно із законом причинно-наслідкового зв'язку порушується цілісність всієї ВКЧ, яка може привести до зміни часу обертання планети у бік зменшення ВКЧ і зміни параметрів орбіти Планети.
Приклади схожої зміни спостерігалися в еволюції Планети Гея, при зміні її ВКЧ під впливом космічних сил, природно, змінювалися і всі похідні, у тому числі і її хімічні елементи.
Іншими словами, те, що в теперішньому часі характеризується як залізо, в минулому Часі було золотом або яким-небудь іншим елементом (Золотий Вік, Залізний Вік і т.п.). Зміна ВКЧ призвела до вимирання і зникнення багатьох стародавніх біологічних видів. При кожній зміні ВКЧ обличчя Планети обновлюється і омолоджується.
Позаяк Час, в значенні ВКЧ, невідомий мислячій істоті, то це невідання є причиною багатьох помилок і довільних побудов його Свідомости.
Свідомість не бачить зі свого внутрішнього часу того, що стається назовні. Вона бачить тільки те, що настроєне за часом згідно однозначної ВКЧ. Таким чином, оптичний зір, настроєний по фіксованому еталону ВКЧ, не може бачити дійсну природу на інших планетах, яка настроєна по еталону іншої ВКЧ. Немає резонансу. Немає зворотнього зв'язку. Немає відзвуку. Немає відлуння. Немає інформації в полі даної ВКЧ.
Мисляча істота не може побачити Інші Сфери Свідомости інших планет, які захищені від настройки в резонанс вищими етичними законами.
Отже, ні органи чуття мислячих істот, ні його штучні прилади, виявляються нездатними об'єктивно охарактеризувати навколишнє середовище іншої планети без коректуючого пристрою, який був би відповідальний за вирівнювання ВКЧ.
Оскільки природні органи чуття еволюційно, а прилади - автоматично налаштовані і створені по еталону своєї ВКЧ, то до них буде поступати дезінформація про навколишнє середовище інших планет, а реальна дійсність іншої планети залишиться невидимою для спостерігача.
Видима буде лише ілюзія - спотворена дійсність. Ця ілюзія породжує помилкове уявлення мислячих істот про те, що, нібито, Життя на інших планетах відсутнє. Це найбільша ілюзія, або брехня, яку не може осягти мисляча істота, знаходячись усередині сфери впливу свого Часу.
З часом помилка може бути віднайдена і усунена. Брехня може бути усунена за допомогою переоцінки понять про Час.
При переоцінці поняття Часу на її зворотне значення - ВКЧ, автоматично набуває чинність відомий фізичний Закон про взаємозв'язок Частоти і Хвилі, згідно якому частота обернено пропорційна довжині хвилі, і навпаки.
Цей Закон і зв'язує Хвилю своєї ВКЧ. Виходячи з іншого Закону - Закону Збереження Енергії, і перетворенням її з одного виду в інший, витікає, що сила планетної ВКЧ перетворюється у її власну сферичну Хвилю Часу. Тому Планета Земля має форму Сфери або кулі. Таким чином, земна сфера - суть Час у формі кулі, або Хвиля Часу, в зворотному значенні сталої ВКЧ. І оскільки частота перетворюється в Хвилю, то з цього Закону витікає вся феноменальна дійсність матеріального світу.
Із знання про Ціле значення ВКЧ і її похідних частот витікає, що всі твердження мислячих істот про спектральний склад інших Планет, Світил і Всесвіту на даному розвитку Свідомости є помилкою і дезинформацією.
Виходячи із Закону про перетворення Часу в ВКЧ витікає, що всі уявлення тимчасового мислення про Космос, як про єдиний Простір, також є дезинформацією, бо, де ВКЧ інша, там і Сфера Простору інша. Взагалі, якщо світлове випромінювання визначається частиною електромагнітного спектру (а спектр - це похідна ВКЧ), то ця похідна частота, звана світлом, завжди буде різною в Інших Сферах обертання.
Іншими словами, на кожній планеті - своє Світло. Світло характеризується не тільки трансформацією по відношенню до землі теплового і оптичного випромінювання, Світло несе масу інформації. Для того, щоб увійти до резонансу з частотою сонячної інформації, яка може потрясти змисли мислячої істоти, слід підходити до неї поступово, плавно наближаючись до моменту відкриття.
Підхід починається з відомих Законів Зв'язку. Виходячи з відомого Закону Зв'язку Цілого з його частинами, бачимо, що, якщо частини Цілої Планети володіють якістю самоорганізації і життя, то і вся Планета в цілому тим більш переважає над частинами якості Вищої Самоорганізації і Життя. Подібно тому, як Людська Сфера Свідомости сама організовує своє життя, точно так і Глобальна Сфера Свідомости самоорганізовує своє Життя.
Таким чином, будь-яка Планета є Живою. Зрозуміло, ця якість Життя Планети неспівмірна з життям істот, які її населяють, так само, як неспівмірне життя червоних кров'яних тілець з життям Цілого людського організму. Тому, з рівня людського розуму, Життя Планети - непізнавальне. Оскільки будь-яка Планета не є мертва, то функціонування всіх істот, що її населяють, виділяє в навколишнє середовище певний об'єм життєдайної енергії.
Ця Енергія, згідно Закону Збереження, не зникає безслідно, а переходить з одного стану в інший.
Оскільки в навколишньому середовищі з часом збільшується маса і об'єм істот, що населяють Землю, то приріст цієї Енергії акумулюється у внутрішньому Об'ємі Сфери Землі і зв'язується Часом.
Час твірний і зв'язаний різними характеристиками живої енергії, які можуть бути складені в умовну формулу...()
Закумульована і зв'язана Енергія Часу, крім необхідної витрати на самозбереження її істот, має очевидний надлишок в об'ємі, що значно перевищує ємкість всієї Планети. Надмірний об'єм Енергії, згідно із законом Збереження, не розсівається в космічний простір, і не має змоги виразитися інакше, як через рух, або обертання Тіла самої Планети.
Звідси витікає, що не Світило, як вважають мислячі істоти, забезпечує обертання Планети.
Планета обертає себе сама. Вона обертає себе у Час.
Час і рухається із тієї причини, що Він - Живий.
Життя завжди в русі, зупинка - смерть.
Таким чином, Планета взагалі неможлива без життя на ній.
Планета не може існувати без Енергії, що забезпечує їй Час її обертання, що становить її Життя.
В Системі Планет енергія різних Часів обертання/ВКЧ зберігається.
Збереження енергії в космічному середовищі можливо при такому оптимальному русі Планети, коли контур цього руху фокусував би її Енергію в Центр.
З відомих законів зв'язку відомо, що такій умові відповідає коливальний контур, де виток в катушці індуктивности індукує і зосереджує енергію максимальним чином в центрі витка, - тобто в середині - в його фокусі. Як відомо, для Закону Зв'язку немає різниці, де протікає процес - в мікро або макро космосі.
Беручи до уваги, що контур витка орбіти виражається спіраллю, бо Планета рухається разом з Сонцем в космічному середовищі поступально, створюється ситуація, при якій Енергія всіх витків космічного контура всіх Планет в цілому закономірно зосереджується в одному фокусі: в середині, в сердечнику - в серці планетарної системи - Сонці.
Таки м чином, Сонце виявляється Великим Фокусом зосередження Енергії всіх Планет Сонячної Системи, що виконують Закони Зв'язку і Збереження Енергії.
Отже, помилкові уявлення мислячих істот про те, що Сонце існує завдяки якимсь запасам водневої енергії, що витрачається в хімічних реакціях, є помилковими, і ця дезінформація породжує неправильне ставлення до Сонця.
Насправді, не тільки одне Світило неможливе без Планет, але і всі космічні Світила неможливі без планет так само, як Планети неможливі без життєдіяльності на них. Оскільки Енергія, яка сфокусована у Світилі, є якісно живою, тому вона і пожвавлює всю Природу в Навколишньому Середовищі згідно із законом Зворотного Зв'язку. Але, оскільки Сонце створено всіма Планетами, що обертаються в різних ВКЧ, тобто в різних ритмах Часу, то в самому Фокусі Світила Часу не існує.
В Час перетворюється тільки матерія. Оскільки Сфера Часу/ВКЧ має лише обмежену Сферу впливу, то ця Сфера є порожнім Простором з ядром Часу усередині нього. Тому в Космосі немає єдиного Простору, як немає і Єдиного Часу, що виражається Власною Космічною Частотою. Космос до межі заповнений тьмою частот. Космічна гуща є густиною різних ВКЧ, крізь які видно зірки, як позачасові фокуси Світил. Світила, сформовані з життєдайної енергії своїх Планет, є живими, і надзвичайно свідомими єствами, в чому міститься необхідна Сила Думки. Ця сила, як і будь-яка Енергія, здатна трансформуватися у всі сторони, інформуючи Планети про коріння своєї “підсвідомости”. Проте, Світила, які є надзвичайно Свідомими Космічними Єствами, не можуть бути пізнані внутрішньотимчасовою думкою.
Оскільки Думка і Час - це приватне і Ціле, то це приватне нездатне охопити функції Цілої Сфери. Тому приватна думка нездатна охопити функціональних дій Глобальної Сфери Свідомости в цілому. Рух Часу здійснюється зміною дійсності за допомогою руйнування його від постійності. З іншого боку, і на той світ можна вийти тільки завдяки Часу, який зруйнувавши Буття, викидає душу за його межі - в Інший стан Свідомости.
Таким чином, все перетворюється, виходячи з внутрішнього Буття Часу в зовнішню Подію Космічних Частот. Час перетворюється у спектр ВКЧ в Космічному Слові. Словом оперують всі Сфери Свідомости, Слово звучить на ВКЧ, і Часу не підвладні Мова і Слово. Мова, як засіб Зв'язку, зберігається в Часі.
Час перетворюється на Дієслово і Слово так, як він перетворюється на все Навколишнє середовище.“
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2006-01-03 10:47 pm (UTC)no subject
Date: 2006-01-03 11:40 pm (UTC)зі шиком:)
ага, згадав, тільки це не для Гарі (тю., "Галі")
http://www.webbl1.ljseek.com/promonaut_s4Zupry4ilokZp1.html
http://pry4ilok.livejournal.com/369015.html
MTV мені підказує (для промо-наута): Super 8 (що може бути страшніше за косу смерті?) vs. Пункт Назначения 5 vs. Щелепи 3D (це до Путіна, бо чіп можна установити як на дельфіні, так і на акулі або Плезіозаврі(з телепатією і телекінезом)) vs. Нічка Жахів або "ЖАХЛИВА НІЧКА".
передайте Галі: хай відновить усі мої твори, що їй пересилав, "ЯК Є".
адже копатися у власному творінні прямуючи його" до ідеалу " - це означає ЗІПСУВАТИ ЙОГО ,ЯКЩО ЗАНАДТО ДОВГО НА НЬОГО ((О_Г_ЛЯ))ДАТИСЯ.
ось та )
no subject
Date: 2006-01-04 11:37 am (UTC)Як мінімум - цікаво.
no subject
Date: 2006-01-04 04:00 pm (UTC)no subject
Date: 2006-01-04 06:37 pm (UTC)Часу поза свідомістю не існує?
Що є тим дзеркалом, із домомогою якого можна побачити час?
Що час повторювальний - зрозуміло, а чому зворотний - ні.
Якщо людина втручатиметься у мікросвіт - це позначиться й на макросвіті?
Тобто все-таки все постає з матерії? І дух чи шо? (Сіється тіло тваринне. а постає тіло духовне. До корінтян).
Мене окрилювало оце - "Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було Бог", але трактувала я це як гарну метафору. Виявляється, це не метафора. І все одно не зрозуміло.
no subject
Date: 2009-12-10 05:35 pm (UTC)no subject
Date: 2009-12-10 06:48 pm (UTC)no subject
Date: 2006-01-14 10:20 am (UTC)«Время – это банан
Который можно зажарить
Можно вновь вернуть
В подобие дерева
Время – это ящички стола
Которые выдвигать можно
Забыв задвинуть
Или захлопнуть ящичик
Как пасть людоеда!
Время – это обряд
Что сбивается с толку
Время – это субстрат
Суповый кубик на полке
Человек – кипяток
Где вариться кубик
От температуры зависит
Какое получится блюдо» Татьяна Скрипченко.