Символіка Євровізії
Mar. 25th, 2005 12:37 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
promonautДжерело перше: „Також креативний директор конкурсу Михайло Ілько презентував проект розробки шоу - від побудови сцени до дизайну квитків. Основними кольорами конкурсу обрані зелений, насичений синій та помаранчевий, які мають передати модерність, легкість та позитивний настрій „Євробачення”. За емблему була обрана квітка папороті. „Раз на рік є можливість перемогти у „Євробаченні”, так само, як раз на рік можна побачити цвіт папороті”, - зазначено у презентаційному матеріалі. Дизайн сцени розроблений таким чином, що у глядачів створюється ілюзія напівреальності шоу та його казковості.“
Джерело друге: „Перш ніж зірвати квітку папороті, треба тричі обійти її, задкуючи, потім прочитати “Отче наш” таким чином: “Не отче наш, не іже, не єси...» і лише після цього зірвати квітку і щонайшвидше бігти додому. Щоб зберегти квітку, її клали в шапку, за пазуху, в личак або ж, надрізуючи шкіру на мізинці лівої руки, ховали в ранці. По дорозі назад відьми знову переслідували людину, кликали її, і, якщо вона відгукувалася, озиралася або мовила хоч одне слово, квітка безслідно зникала. Людині загороджували дорогу померлі, тягнули до неї кістляві руки і брязкали зубами, а біс, ставши паном або купцем, пропонував йому численні скарби в обмін на ту річ, в якій захована квітка. Вважалося, що у цей момент людина втрачала пам'ять, радо продавала свій одяг і лише пізніше бачила, що замість грошей тримає в руках кістки або череп'я.
Втім, дістати квітку папороті можна було і випадково, не відаючи того. У одній бувальщині розповідається, як чоловік відправилася в ніч на Івана Купалу в ліс розшукувати зниклих волів, і опівночі йому в личак впала квітка папороті. У цей момент чоловік відразу ж узнав, де знаходяться його воли, став розуміти мову птахів і тварин, побачив сховані у землі скарби. Проте, у дорозі додому квітка папороті стала пекти йому ногу, і чоловік, витрусивши личак, згубив квітку, а з нею і всі свої чудові знання.”
Джерело друге: „Перш ніж зірвати квітку папороті, треба тричі обійти її, задкуючи, потім прочитати “Отче наш” таким чином: “Не отче наш, не іже, не єси...» і лише після цього зірвати квітку і щонайшвидше бігти додому. Щоб зберегти квітку, її клали в шапку, за пазуху, в личак або ж, надрізуючи шкіру на мізинці лівої руки, ховали в ранці. По дорозі назад відьми знову переслідували людину, кликали її, і, якщо вона відгукувалася, озиралася або мовила хоч одне слово, квітка безслідно зникала. Людині загороджували дорогу померлі, тягнули до неї кістляві руки і брязкали зубами, а біс, ставши паном або купцем, пропонував йому численні скарби в обмін на ту річ, в якій захована квітка. Вважалося, що у цей момент людина втрачала пам'ять, радо продавала свій одяг і лише пізніше бачила, що замість грошей тримає в руках кістки або череп'я.
Втім, дістати квітку папороті можна було і випадково, не відаючи того. У одній бувальщині розповідається, як чоловік відправилася в ніч на Івана Купалу в ліс розшукувати зниклих волів, і опівночі йому в личак впала квітка папороті. У цей момент чоловік відразу ж узнав, де знаходяться його воли, став розуміти мову птахів і тварин, побачив сховані у землі скарби. Проте, у дорозі додому квітка папороті стала пекти йому ногу, і чоловік, витрусивши личак, згубив квітку, а з нею і всі свої чудові знання.”
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2007-03-15 12:08 pm (UTC)дуже символічно обирати таку квітку за емблему, типу: слава лише примара, сьогодні вона є, завтра - нема. А щоб отримати її, потрібно пройти непрості випробування?
no subject
Date: 2007-03-15 04:27 pm (UTC)Потім зрозумів, що квіти не приручаються. Їх лише можна любити.
no subject
Date: 2007-03-16 05:50 pm (UTC)бо кожна істота в цьому світі має свободу, і ми не можем мати щось в своїй власності :)