Пантеум Тора

[promonaut]

Переддні Дня Знань :=)

Наближається Новий Рік.

Надцять років тому у цей час біля нас звучало одне (стала відома назва добірки), тепер звучить інше. Ти вмикаєш це своїм учням і з десятка двоє знають про що співає Ліза – це велике число тих, що відчувають.

Завтра буде ще один день. Але назвати його Днем Чекання я не можу. Я швидко готуюся і мене не дуже засмучує, що шанси отримати посаду, бути в колективі людей, які ось-ось повернуться з Уралу, критично малі. Їх майже не існує.

Існує інше – те, яке хтось образливо назве долею чи неминучістю, а я сприймаю як Провидіння. Чи є більше людське щастя, ніж служити Йому. Вчитися служити Йому. Служити Його можливостям та чадам. І спокійно виточувати те, що поєднує нас з Тобою.







* * *







"Альтернативна угода, до якої приходить певний менталітет "Нової ери" щоразу, коли можливе існування фактичних, надуманих негативних підходів, полягає в "навколохристиянській" тактиці: "бомбардувати любов'ю" заблудших, поки вони не побачать помилку шляхів своїх; через Приклади Добра. Така практика "підставляння другої щоки" на практиці оправдана, звичайно, дуже вибірково, оскільки вона рідко є частиною щоденних зносин самого прихильника цієї тактики. Навіть у випадку, якщо ця рекомендація не була б явним лицемірством, вона залишалася б фатальною дурнею, оскільки вони (сС) не хочуть вашої любові.
Негативність Більш Високих Рівнів є активною за замовчуванням, вона вибрала відмову від любові до інших як цілісну орієнтацію і, отже, не має жодного підсвідомого вмістища сприйнятливости, яка могла б скритно "відповісти" добрим намірам позитивно-направленого променя (навіть якщо такий промінь виник зі щирого начала, яке послідовно застосовує свої самаритянські принципи у всіх інших сферах життя).
Коли ми розуміємо цілісний вираз Любові як тієї безпосередньої Любові до Одного Нескінченного Творця, саме єство Любові схильне розповсюджуватися безособово, як глобальна цінність, витрачаючись без зусилля або конкретного адресата на усе, де її отримують і без згоди окремої волі кожної форми. Таким чином, її Присутність не змішується з умовною присутністю незліченних "позитивних" і "негативних" істот. При цьому її Присутність не поєднується з механікою "давайте і беріть", яка характерна для розуму, спільного для комплексу психології 3-го рівня, котра приймає навчання Любові згідно світла, у якому любов приймається як концепція "зобов’язання" та "повинности"."

Місько Топпер








* * *







“В історії звитяжного прориву панцерваффе до Ла-Маншу є епізод, коли колону німецьких танків раптово атакували англійці. Німецькі танкісти з подивом побачили, що їх снаряди як горох відскакують від броні британських Mk. II Matilda. Лише викликавши падаючі бомбардувальники, вдалося справитися з ситуацією. Через рік історія повторилася – снаряди німецьких танкових гармат не могли пробити броню радянських КВ і Т-34.
Отже, підкорили майже всю Європу і дійшли до Москви війська, що були озброєні вельми посередніми танками, яких до того ж було мало. Так, в них була відмінна тактична виучка і стратегія бліцкріґу. Але що таке бліцкріґ? Глибокий прорив танкових клинів. А чи допоможе прорватися тактика, якщо у сторони, яка захищається, танки сильніші і їх більше? Допоможе. Парадоксально, але факт – німецькі танкові дивізії дійсно були кращим на той момент інструментом мобільної війни, не дивлячись на свої погані танки і невелику їх кількість. Тому бліцкріг був не просто стратегією, а ще і технологією війни – якою до 1942 року не володіла жодна воююча держава, окрім Німеччини.
Лише в СРСР спиралися на досвід громадянської війни – і вважали, що майбутня війна теж буде маневровою. Те, що в Німеччині назвуть “бліцкріґом”, розробили саме в СРСР! Тільки в нас це називалося “Теорією глибокої наступальної операції”. “Швидко і зухвало проникаючи в глибину похідних рядів супротивника, танки, не приймаючи тривалий бій <.>, вносять в ряди супротивника розлад, сіють паніку і зривають управління військами, які розгортаються для бою.” Ця цитата, суть бліцкрігу, яка його відмінно описує, узята не із знаменитої книги Гудеріана “Увага, танки!”, а з радянського підручника з тактики танкових частин 1935 року видання.”

unknown







* * *






"Це була цивілізація, позбавлена страху. Все, що існувало, служило людям. Все було підпорядковане їхній вигоді, спрямоване на задоволення їхніх потреб - як елементарних, так і найбільш вишуканих. Усюди, в усіх галузях, де для людини внаслідок недосконалості її почуттів або повільності її реакції могла виникнути можливість хоч найменшого риску,- людину замінили автомати.
Це був світ, закритий для небезпек. В ньому не було місця для страху, боротьби, насильства; світ лагідності, м'яких звичаїв та форм, негострих переходів і недраматичних ситуацій. Він викликав подив, принаймні, я, вірніше, ми (я подумав про Олафа) так на нього реагували.
Хоч ми стали подружжям внаслідок мого безумства, проте, хай це і видасться дивним, ми відповідали одне одному. Наше життя було якось чудно поділене. Якщо наші погляди в чомусь розходилися, Ері вміло захищала свої позиції, але це коли йшлося про загальні питання; наприклад, вона була переконаною прихильницею бетризації і обстоювала її за допомогою аргументів, не запозичених з книжок. Те, що вона протиставляла свої міркування моїм так відверто, я вважав доброю ознакою. Але ці дискусії відбувалися вдень. Говорити при денному світлі об'єктивно і спокійно про мене вона не наважувалась чи, скоріше, не хотіла, боячись уразити в мені людину моєї епохи. Але вночі - немовби через те, що морок якось поглинав чи послаблював усвідомлення того, що я поруч, - вона говорила про мене, тобто про нас, і я радів цим тихим розмовам у пітьмі, бо темрява милосердно ховала моє наївне здивування."

Стасик Лем







* * *






"Анатолій Гусєв, завідувач шаховим клубом Луцького державного технічного університету, кандидат в майстри спорту з шахів, кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів вважає, що шахи з бочками можуть існувати як альтернатива поруч з традиційними шахами.
Головна особливість шахів з бочками – наявність принципово нової шахової фігури – бочки. У кожного гравця є по дві бочки. Головна відмінність бочки від решти фігур полягає в тому, що бочки можуть лише ходити (ходять як ферзь по вертикалях, горизонталях та діагоналях). Бочка не може об’явити шах чи мат, не може взяти фігуру іншого гравця, та Ваш суперник не може взяти Ваші бочки. Бочки залишаються на шахівниці до кінця гри. Ця особливість досить суттєво впливає на хід гри. Для прикладу поставте мат двома турами ( у білих на шахівниці король, дві бочки та дві тури, у чорних король та дві бочки.)

Гра в нові шахи зацікавила Миколу Мельничука, за фахом викладача англійської мови. Ось що він розповів: “Нові шахи – шахи з бочками, які винайшов Володимир Тарасенко, за фахом хімік, мають дві нові фігури. Це так звані бочки. Ними можна захищатись. Пішак може ходити відразу на три поля, що теж досить цікаво. Король, головна шахова фігура стоїть на полі свого кольору що логічно. Це цікава версія. Вона дозволяє реалізувати стратегію та тактику в більш широкому аспекті. Я вважаю що нові шахи зацікавлять багатьох прихильників цієї старовинної гри, і навіть тих, хто раніше в шахи взагалі не грав”.

misc






* * *






На початку була пітьма - вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки - морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І - куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Наймудріші волхви Оріани казали так: "Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно летіло і у Вічність". А Заратустра потому вже додав: "Воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити Новий Світ". Мабуть, так. Бо Око, пролетівши чорне безмежжя впродовж безконечної кількості часу і не знайшовши краю пітьмі, одного разу спинилося. І пустило Сльозу. Чисту-пречисту Росинку. З неї вродилося диво: Першоптах і Першобог - птиця Сокіл. Його золотаве пір'я осяяло непроникну ніч. Сокіл розправив крила і кружляв над Оком.

І пустив Сокіл золоту Сльозу-Росинку, що впала на Око. І вмить розрослося воно у великий острів серед мороку. І пустив Сокіл срібну Сльозинку, і впала вона посередині острова, де утворилося озеро Живої Води. І пустив Сокіл зелену Сльозу-Росинку, і від неї проросли дивовижні квіти й густі високі трави на острові й берегах озера. Тоді Сокіл сів між квіти й став глибоку думу думати. Довго думу свою думав Сокіл. Тьма часу минула. І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя розкішне й могутнє Першодерево. Дуб-Стародуб. І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили МОЛОДИЛЬНІ ЯБЛУКА - плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело. Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: "Я створив Ирій. Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ".

І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися. Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: "Зупиніться!" І лебеді перестали битися. І сказав Сокіл: "Я даю вам Слово і Розум. Вийдіть з води і станьте обабіч мого Дуба". Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися в людиноподібних велетнів. Тільки в одного шкіра була біла, волосся - русяве, очі - блакитні, а в другого все було чорне - і шкіра, і волосся, і очі.

І сказав Сокіл їм: "Зірвіть з дерева по яблуку і з'їжте їх". З'їли велетні по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну. І сказав їм Сокіл: "Тепер ви невмирущі боги". І вклонилися йому велетні. І сказав Сокіл білошкірому: "Ти є Білобог. Володар Світла й білого Світу та всього, що створиш у ньому". І сказав Сокіл чорношкірому: "Ти є Чорнобог. Володар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній". І сказав він обом: "Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете вічно. Бо ви є Життя. І ТІ, ЩО ПРИЙДУТЬ, не зазнають Добра без Зла і Краси - без Погані, тож не знатимуть, що таке життя і навіщо жити в ньому".

Сергій Плачинда, Сокіл-Род (Міфи і легенди стародавньої України)






* * *






"В середу депутат Верховної Ради від фракції БЮТ, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро Видрін зробив цікаве спостереження, влучно підмітивши головну рису Ющенка як політика, який постав перед найскладнішим вибором, коли варіантів рішення всього два - "так" чи ні". В такій ситуації, вважає політолог, глава української держави вважає за краще взагалі нічого не робити, відійти від рішення будь-якими способами. Це у свою чергу, на думку Видріна, свідчить про "таємний буддизм" президента, для якого "бездія відіграє роль більш сакральну, ніж діяння".
Дійсно, складається враження, що Ющенко довгий час, поки у Верховній Раді йшли баталії, а мешканці палаткових містечок у Києві витоптували Маріїнський парк, вдавався до споглядання і самоудосконалення, щоб зрештою пред'явити публіці Універсал національної єдности як свідоцтво свого духовного і громадянського зростання. Зрозуміло, що цей документ, підписання якого всіма політичними силами країни президент зробив головною умовою внесення в Раду кандидатури прем'єра, викликав вельми суперечливу реакцію. Інакше і не могло бути, оскільки Універсал, по суті, є збіркою особистих поглядів президента на перспективи розвитку України, і дивно, що йому не передувала абревіатура ІМХО (In My Humble Opinion)."

misc





* * *







"З: Крім кристалу в Бермудському Трикутнику, чи є інші, які все ще активні?
В: Так.
З: Де знаходяться інші?
В: Біля Японії, в Бразилії, на Уралі в Росії, на Північному і Південному Полюсах.
З: Ті, що розташовані на Місяці і Марсі також активні?
В: Так.
З: Які були габарити цих кристалів, їх вирізували чи вони виростали природним шляхом?
В: Габарити варіювалися. Вони були синтетичними.
З: Вони були ограновані?
В: Так.
З: Яка було їх характерне гранування?
В: Піраміда.
З: Це була піраміда з тими ж пропорціями як, скажімо, у Великої Піраміди в Гізі?
В: Близько.
З: Наскільки великою була найбільша з них від основи до вершини?
В: 5000 футів.
З: Який був середній розмір?
В: 500 футів.
З: А та, що була 5000 футів у висоту, вона все ще існує?
В: Так.
З: Де вона розташована?
У: 380 миль на схід від Вас.
З: Кілька років тому пілот повідомив про побачену піраміду біля того місця у воді...
В: Це тільки верхівка, що стирчить над дном моря. Вона на 90 відсотків покоїться в землі.
З: Як трапилося, що цей кристал не зруйнувався і не розбився під час занурення Атлантиди?
У: Він надзвичайно міцний. Атомна бомба не поруйнувала б його. Ланцюгова реакція термоядерного вибуху була б поглинута кристалом і перетворена в чисту енергію. Це обумовлено його призначенням.
З: І що трапилося б потім?
В: Енергія розсіялася б, якщо не була б сфокусована, як замислювали Атланти.
З: У фільмі, який ми тільки що подивилися, Боб Лазар згадав факт, що прибульці згадують про людей як про контейнери. Що це означає?
В: Ємкості для більш пізнього використовування. 94 відсотки всього населення. Всі ви - контейнери; 94 відсотки буде використано для Споживання. Використані для інґредієнтів... для Нової Раси. Це важливо. Приблизно через 13 років проект буде завершено.
З: Чому люди споживаються?
У: Вони використовуються для частин.
З: Ми не розуміємо. Як люди можуть використовуватися для частин?
В: Репрототипи. Існують ємкості. Зниклі люди часто потрапляють туди і особливо - зниклі діти. Кожний земний рік дітей викрадається на 10 відсотків більше.
З: Як ми можемо захистити себе і наших дітей?
В: Інформуйте їх. Не приховуйте правду від дітей.
З: Яким чином правда захищає нас?
В: Обізнаність захищає. Незнання піддає небезпеці.
З: Яка мета цього проекту прибульців?
В: Створення тут нового життя.
З: Прибульці використовують наші емоції і енергію як їжу і паливо?
У: Вірно, а також тіла.
З: Діти страждають?
В: Деякі. Частини дитячих органів видалаються в той час, як діти знаходяться повністю при свідомості. Спочатку нирки, потім ноги, потім на столі досліджуються щелепи, відрізуються язики, кістки піддаються випробуванням на стиск, на серцевий м'яз подається напруга, поки той не розривається. Ви повинні знати те, що творить Консорціум.
З: Чому творяться подібні речі?
У: Все це - велике спроба від імені Оріонців і їхніх людських братів щоб створити нову расу і управляти нею так, як і рештою частини людства.
З: Що трапляється з душами? Цей проект чисто тілесний?
В: Тілесний, а душі реінкарнують.
З: Куди йдуть душі?
В: Назад, сюди, головним чином. Деякі йдуть на інші планети.
З: Хто відповідальний за цей проект?
В: Консорціум.
З: Це жах!
В: "Жах" - суб'єктивне поняття. Ми розуміємо ваші відчуття, але не все відповідає вашій перспективі.
З: Чому це відбувається із Землею?
В: Карма.
З: Що за Карма могла принести таке?
В: Атланти.
З: Що таке зробили Атланти, що принесли нам все це?
В: Поклонялися і служили собі без міри."

розмова з Нйорггом






* * *







"Стан - це те, що входить в серце без самозусилля або спроби привернути його.
Стан - це зміна атрибутів того, хто служить.
Стан виражає деякі виміри духовного усвідомлення, він означає особливі сили, які нагромаджуються в тому, хто служить.
Стан знаходиться в поєднанні з умовами, які визначають екстраординарні подвиги або чудеса, справляючи враження в зовнішньому світі через концентрацію. Володарі Станів породжують речі через прийняття рішень і відкидання повторних причин далеко від себе.
Коли ангел приносить управління або знання тому хто служить, людський дух стикається з уявною формою, і через віддавання та отримування, які є двома вогнищами, структура стає збудженою і пломеніючою. У двох вогнищах природний жар структури посилюється, і сила світла збільшується. Колір обличчя того хто служить змінюється через це, і це - найбільш інтенсивний Стан, який може бути. Тілесна волога підіймається у випарах, і це викликано стиском, який відбувся через природу зіткнення двох духів. Коли володар стану відновлює самовладання, теплота спадає і структура охолоджується, і холод долає теплоту, і володар стану починає тремтіти. Все це - западання духовного атрибуту у серце."

Суфі Шейх Ібн аль-Арабі






* * *






"Найбільш прекрасне відчуття, яке ми здатні пережити, це відчуття містичного. Воно - основа справжнього мистецтва і науки. Той, для кого це відчуття є чужим, уподібнюється померлому".

Альберт Ейнштейн






* * *





"Напевно, багато хто читав міркування сучасних астрологів, що шляхетна і прекрасна країна Еран-Вез знаходиться на Південному Уралі. Що відкриття Аркаїма, одного з міст Еран-Вез – це відкриття першої створеної Ахурамаздою землі. За древніх пророцтвами Арійців, десь у 1998 році мали почати воскресати древні Арійські Боги. Відкриття Аркаїма – це, на думку езотериків, прояв на фізичному плані пророцтв про швидке відродження Святих. Зороастр останній раз втілювався в нас, на Південному Уралі, у районі між Перм'ю і Свердловськом (Єкатеринбургом), приблизно, як на те вказує Таємна Доктрина. Що ще цікавого? Саме цікаве і дивне те, що Махабхарата древніх індійців, Авеста і Вендідат древніх Арійців говорять про країну на Півночі досить чітко, ясно, але скупо."

misc






* * *







"На мій погляд, кожен наш високий посадовець робив щось добре для держави, але повільність, невпевненість, невідповідність бажанням народу, і, врешті, корупційність цих режимів зводило позитивні риси і досягнення нанівець.
А варіанти можуть бути різні, часом несподівані. Юля є і буде королевою скрізь, бо грає завжди свою гру, і буде саме королевою, бо якщо продовжити шахову аналогію, згадайте слабкість і вразливість короля. І Ющенко, думаю і він це розуміє, ніколи не міг користуватися нею, як "фігурою".

Форумчанин SS, Український Клуб






* * *






"Кожний з нас, напевно, іноді замислюється, чому наші предки відмовилися від своєї прадавньої віри і чому був зруйнований Рай на Землі. На це питання дають відповідь стародавні джерела. Близько 30 тисяч років тому відбулася космічна війна асурів (цивілізації землян-богів) з “богами” - драконами, про яку повідомляють Біблія, Веди і старогрецький письменник Гесіод. Після цієї війни богів, нашу планету, захопили переможці дракони-іншопланетяни, відомі в різних релігіях під ім'ям сил Сатани (“сС”). Виглядають вони як прямоходячі рептилії, і вони є дуже схожими на людину. Практично у всіх народів вони названі саме словом ”дракони”. Сьогодні частина їх відома нам як “люди в чорному” (“men in black”, або “MIBs”), які втручаються у всі важливі події в людському суспільстві. Особливо вони активізуються, коли мова йде про епохальні відкриття. Тоді вони переходять від простого залякування авторів відкриттів до їх фізичного знищення — якщо ті не погоджуються працювати на них. Згідно історичним даним, в епоху палеоліту зображення драконів не зустрічається, але в мезоліті (близько 12 тисяч років тому) і в неоліті (після цього) — воно з'являється, причому, одночасно по всій планеті і у всіх народів. У фундаторів стародавніх цивілізацій (єгиптян, шумерів, китайців, індусів, ацтеків, майя), в народів Крайньої Півночі і австралійських аборигенів в образотворчому мистецтві дракон є одним з головних героїв. Цей зліт творчости можна пояснити лише одним: наша планета дійсно була колонізована рептоїдною іншопланетною расою. Де ж ці рептилії сьогодні? Чи нашим предкам вдалося позбутися їхньої “опіки”? Уфологи мають фотознімок іншопланетянина за кермом сучасного автомобіля, про зустріч з ним пише дослідник А.К. Прийма, і це доводить, що дракони вільно роз'їжджають нашими дорогами, на автомобілях наших марок, і люди-земляни сприймають їх як звичайних людей. Можливо, що ці загарбники Землі використовують масовий гіпноз, описаний ще в минулому столітті, коли очі бачать одне, а фотоапарат фіксує зовсім інше. Ці рептоїди нікуди не поділися: вони просто ретельно приховують свою присутність на Землі. Зрозуміло, як слід називати тих, хто всіляко приховує свою присутність в людському суспільстві, — і більш того, намагається приховати свій вплив на Людство. І не просто вплив: йде пряме управління нашими поглядами, цінностями і життями. І це — набагато гірше за рабство."

Vinmax






* * *






"Там Перун йде, трясучи золотою головою, блискавки посилаючи в синє небо, і воно від цього твердне. І Матір Слава співає про труди свої ратні. І ми повинні її слухати і бажати битви за Русь нашу і святині наші. Матір Слава сяє в хмарах як Сонце, і сповіщає нам про перемоги та загибель. Але ми повинні дбати про вічне, тому що земне проти нього - ніщо. Ми самі на землі, як іскра, і згинемо в мороці, ніби не було нас ніколи. І так слава батьків наших прийде до Матері Слави, і пребуде в ній до кінця віків земних та іншого життя. І з цим ми не боїмося смерті, бо ми - нащадки Дажбога, що породив нас через корову Земун. І тому ми - кравенці (коровичі): скіфи, анти, руси, боруси і сурожці. Так ми стали дідами русів і із співом йдемо в Сваргу Сварожжю синю.
І говорила Сва в полі нашому, і била крилами Матір Сва, і співала пісні на січ, і той птах не є Сонцем, вона - та, через яку все стало."

Велесова книга

Comments

[faargenwelsh.livejournal.com]

твої двері дуже гарно дивляться на сірому тлі мого жж
таке враження, що на них можна втикати годинами.
а вот п`ятачок у мавки вийшов цей... как його... :)

[pry4ilok.livejournal.com]

Давно не шукаю спасіння у добрих справах. А просто транслюю любов. І звідусюди відчуваю ворожість. І абсолютно не розумію: чому? Тому інколи й мариться мені напад навіть там, де його немає:) Або є. Не граю в шахи. Не впевнена, що правильно потрактувала бочки:) Вдячна за підказку з приводу преображення. Колись давно любила зазирати в чужі вікна. Тепер - не люблю. Хоч інколи інтригують. Як і двері, нашвидкуруч занавішені. По-моєму, остання фотка недвозначно вказує на вікторію:)

[promonaut.livejournal.com]

Земля таке прощає:)

[promonaut.livejournal.com]

Найчастіше такі "двері" ознака перебудови чи ремонту..

Або й закриття "закладу" :=)

Або заповідь майбутнього вернісажу :)


Бач, серед людських істот добре, коли щось зі знаком плюс видається на відстані нейтральним.
Це як у тому жарті "Жінки добре виглядають навіть на такій відстані, але не вміють її дотримувати".


Шахи - така популярна космічна гра, що, навіть не знаючи, всі ми у неї граємо.
Або...

Ану-ану, а що ти подумала про бочки? :)

[pry4ilok.livejournal.com]

Шо ж я могла подумати... Там написано все:) Хороша річ для більшої надійності, для ширшого огляду, для кращого маневрування, ними можна пробоїни у чомусь затуляти... Напевно:)

Якби я була компутерним генієм, я б витерла отой рядок - "Або й закриття "закладу".:)

[promonaut.livejournal.com]

З "закриттям" як з останнім фото: такий відрух у моїх теперішніх околицях означає у жінок легкої поведінки при дорозі відомо що.

І не приведи Боже такий сигнал подати в деяких районах Італії чи Іспанії - водій зупиниться і уб'є :))

Допускаючи різночитання, плануючи, допускаймо, що раптом може з'явитися..бочка :))

Хоча..як бочка може нашкодити Оку, яке повертається?

Обіцяю написати.

[blazhenna.livejournal.com]

5 схоже твоя рука

[pry4ilok.livejournal.com]

...Ну кому відомо:)), а кому й не відомо...

А ще у бочці можна сховатися що до чого:)

Шаную Плачинду за його позицію і труд, але не люблю за категоричність. Усе, що до нас припливає з віків і з околиць, через неготовність нашої мови припливає у вигляді метафор. Якби ми це пам"ятали, було б менше (або не було б взагалі) розбіжностей у філософіях і позиціях.

Напиши:)

[promonaut.livejournal.com]

І я так подумав.

Але це НАША рука.

[promonaut.livejournal.com]

Категоричність у мужчин може бути засобом приховати моралізаторство, і це ще не найгірше.

Гадаю, множинність не шкодить опису явища, бо метафора це вже з галузі етики:)

[pry4ilok.livejournal.com]

<множинність не шкодить опису явища

Не шкодить, звісно. Тим більше що без неї не обійтися, бо всі ми різні. Але більше, ніж опис явища, важить його трактування. А категоричність шкодить правильним висновкам.

<метафора це вже з галузі етики:)

Не зовсім.Це трохи і з галузі Божественного. Символіка - це ж кристалізована метафора. А Святе Письмо - звід метафор:)

[promonaut.livejournal.com]

Ну так, трактувати можна лише по знайомстві:) А етика без божественного - що ж то за етика?:)

Деякі кристали все ж перевіряю на органку: якийсь у них фальшивенький блиск:))

[blazhenna.livejournal.com]

Я так розумію, ти "глава" сімї...

[omni-jazz.livejournal.com]

Як завжди, фотки офігенськи... Особливо зелена дівчина

[degno-di-fede.livejournal.com]

як називаються ті штуки, які відвалюються від ракети, коли вона злітає? Вони дуже корисні, без них нічого б не вийшло, але все таки хочеться бути ракетою, хоча звичайно найбільше хочеться щоб ракета була

[promonaut.livejournal.com]

Розумні літають без ступенів, але для початку також непогано.

[promonaut.livejournal.com]

Це наша спляча земелька-красуня

[promonaut.livejournal.com]

Один з-поміж інших.

[degno-di-fede.livejournal.com]

я тут подумала, а що якщо вважати ті штуки частиною самої ракети? на початку польоту вони відвалюються, бо непотрібні, а може і заважають, але на землі вони дуже важливі, основа і підтримка, рекета певно себе і не уявляє без них :)
і тут виникає питання, якщо в тебе щось там відвалюється, це орзначає, що ти летиш? :)

[promonaut.livejournal.com]

відлітає - лети

[promonaut.livejournal.com]

Око повернулося з гір Уралу і плакало.

Я звернувся по інше око.

[pry4ilok.livejournal.com]

Чому ж плакало? Хіба є причини?

[promonaut.livejournal.com]

Читай: нічого не вийшло.

[pry4ilok.livejournal.com]

Воно не змогло утворити Новий Світ? Треба спробувати ще...

[stefan-blog.livejournal.com]

Думаю, воно просто шкодує за людей. Що в них нічого не вийшло :)
(Як у Соломона з Каменем)
аЛЕ БАГАТОМАНІТНІСТЬ шансів не відміняє можливості врятуватися для інших частин людства :)