Full Moon

[promonaut]

Для завтрішнього посту?


Вернув з гостини від сім’ї, де мати – вірменка, батько німець. Сімнадцятилітня донька... Я ще такої людської фізичної краси не бачив..
Ні, я бачив результат змішання французької та ірландської крові. Бачив дівчат з північно-японського племені айнів. Мав можливість у всій красі оцінити європеоїдних латино-американок з Панами: тонкі кисті рук, груди, які дивляться у сторони, трошки ширші, ніж це буває, бедра, ламка статура, перелякані зіниці, тремтливі пальчики, шепотлива іспанська..

Але таке..

Довге волосся – смоль, неймовірні пропорції, продовгуваті коліна, рухлива спина, звабливі, маленькі, мокрі губи, погляд хижака і.. захаращений комп’ютер – щоб довше залишатися поряд. Ще ця минаюча мода, коли животик до кінця відкритий. І кожне її схиляння до cd-rom’у унизу перетворює мужчину за спиною у лікаря – паси рук потрібно відмірювати на вимоги медичної етики...

Язик не повернувся попросити фото з оцифрованої колекції на пам’ятку – дуже строго дивився старший на місяць Бред Піт з плакату.

Але комп’ютер ще щось барахлить..

Bis nächste mal, Lilit..