Генеза 22

[promonaut]

¹³ А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.

Буття 22




Коли записи передають події, які ніколи не відбулися, записи слід прочитувати до-слівно, бачити їх як притулок відзвуку: виразний культ жертвоприношення дітей - це культ Чорної планети, Сатурна, новодавидового символу з шістьмома променями.
Баран з його рогами, як виразник рівноваги енергій, дається на відкуп космічній стихії, яку звично слід поборювати, рятуючись.
Сучасне сатурніанство це "мистецтво" дослівного потрактування: відповіддю на вселенський терор спадаючих космічних тіл стає терор єдинородних тіл; торкаючи чорний камінь у Мецці чи одягаючи військове вбрання у Єрусалимі(шалім, Шалом - патрон міста, також третій давидовий син Аб-Шалом/Авесалом, тоді як і перший Амнон ходить під Сатурном), людина вже не шукатиме виважених С(ш)оломонових рішень.

Comments

[pry4ilok.livejournal.com]

Як же можна прочитувати до-слівно. До слів - це відчуття:) Після слів - помилкова (бо слова - дуже приблизний інструмент) констатація. Треба щось впіймати між відчуттям і словами?

Людину так зашугали, що їй уже не до Соломонової мудрості:(

[promonaut.livejournal.com]

Саме так, мозаїчне.

[pry4ilok.livejournal.com]

І правдиве. Але у що його впіймати?:)

[promonaut.livejournal.com]

ні, то вільна птаха:)

[pry4ilok.livejournal.com]

Та знаю... Але хочеться з нею просто дружити:)