Двійний тариф

[promonaut]

У основі концепції альбому лежить твердження, що сучасне життя є шляхом до безумства і індивід повинен вести сувору боротьбу за збереження здорового глузду...



The Great Gig In The Sky (Забава на небесах) спочатку була фортепіанною п'єсою, написаною для шоу «Eclipse», яку супроводжувало читання Еклесіаста, щоб продемонструвати як релігія може породити безумство. Згодом від цього вирішено було відмовитися зі страху перед карою. Композиція була переорієнтована на тему страху Райта перед смертю в авіакатастрофі.

Прослуховуючи композицію після накладення могутнього басу, ударних, гітари і органу Хаммонда, Уотерс вирішив, що у всьому цьому бракує стонучого голосу, щоб виразити біль і екстаз життя та смерті. Ідея запросити сесійну співачку Клер Торрі належала Алану Парсонсу, який вже працював з нею раніше. «Ми були вражені, - згадував Ґілмор, - це було зовсім не схоже на PINK FLOYD, нагадувало швидше джаз, але від цього захоплювало подих».


Поза сумнівом, це найспокусливіша пісня про смерть. За пропозицією Алана Парсонса Клер Торрі була запрошена для виконання вокальної партії, яка вийшла неймовірно красивою. Вона записала декілька варіантів партії, яка була скомпільована на мастер-плівці, в різних вокальних позиціях з різним рівнем гучності. Не дивлячись на імпровізацію в студії, Торрі не була включена в список авторів композиції, хоча зараз багато хто вважає, що вона це заслужила. Замість цього Торрі отримала подвійну платню за свою роботу - аж 30 фунтів! Торрі, очевидно, не образилася, оскільки їй вдалося повторити свою партію вокалу в лондонських шоу Роджера Уотерса у 1987 р. і на концерті «Пінк Флойд» в 1990 р. Потім вона заробила значно більшу суму, коли ця композиція «Пінк Флойда» вперше була використана для телевізійної реклами знеболюючих піґулок нурофен. Діставши схвалення від Райта, який, як композитор, мав вирішальне слово, рекламне агентство запросило Торрі, щоб відтворити оригінал. Згодом вона отримувала гонорар кожного разу, коли ролик крутили на телебаченні. Ранні концертні версії, що виконувалися під назвою «Тhе Mortality Sequence» («Смертельна послідовність»), звучали досить зловісно; вони були записаними на плівку біблейськими читаннями з органним акомпанементом мовою журналіста і борця за моральні засади Малколма МакҐеріджа. Композиція повернулася в концертну програму «Пінк Флойд» у 1988 р. На компакт-диску «Great Gig» плавно переходить в наступну пісню, таким чином, маскуючи розділення двох сторін вінілового диска.


Джон Харріс(Д.): Вам було зрозуміло, що "The Great Gig" цілком присвячений смерті?
Клер Торрі(К.): Ні. Я сказала: "Пустіть мене в студію, дайте мені навушники, і процес піде". Вони ж відповіли: "Гаразд, пропусти вступ". Я наділа навушники і почала співати: "Ooh-aah, baby, baby — yeah, yeah, yeah". Мене перервали: "Ні, ні, це нам не подобається. Якби нам потрібний був такий спів, ми б покликали Доріс Трой (Doris Troy). Спробуй трохи потягнути ноти". І я почала тягнути ноти. До цього моменту я вже була краще знайома із записом бек-треків. Потім ми кілька разів розмовляли про це, і я пам'ятаю, як думала: "Я дійсно, дійсно не знаю, що робити. Можливо, краще буде, якщо я скажу "велике спасибі" і відмовлюся від подальшої роботи. Жодного успіху я не могла добитися, я взагалі нічого не могла добитися. І тоді я подумала, що, може, варто просто уявити себе музичним інструментом. Я попросила запустити запис знову. Ще один із стійких спогадів – прекрасний баланс в навушниках. Алану Парсонсу вдалося добитися хорошого звучання мого голосу: з відлунням, але не сильним. Потім я закрила очі – це я завжди роблю – і мене захопило повністю, звук вокалу був прекрасним, що завжди надихає співака.

Д: Виходить, що Ви подолали якийсь камінь спотикання, відмовившись від ідеї виразити щось специфічне.
К: Вони сказали, щоб я співала емоційніше. І я почала вловлювати нотну структуру, і хлопці сказали: "Схоже, ми рухаємося в правильному напрямі". Я попросила включити плівку. Я вже знала по минулих роботах – я називаю це "Торрі першого запису" – що з першого разу я співаю найкраще. І після закінчення прослуховування першого запису Дейв Ґілмор сказав: "Зроби ще один запис, але ще емоційніший". Я записала ще один. Він вважав, що можна і його поліпшити. Я знову почала співати, але на середині зрозуміла, що починаю повторюватися, нудно робити те ж саме. Не було вже натхнення згори, чогось одномоментного. Звук виходив вимученим. І вирішила - досить. Інакше виходив котячий концерт.

Я була дуже здивована тим, що змогла заспівати так високо. У мене немов очі розкрилися. До того, коли я співала на бек-вокалі з іншими дівчатами, я завжди співала низьку гармонію. І ніколи не думала, що мій спів побачить світло.

Рік Райт, здається, потім говорив, що я була збентежена. І я дійсно була! Я думала: "О боже!". Я всім подякувала і пішла. У десятій вечора я вже вечеряла зі своїм бойфрендом в Chelsea Kitchen на King’s Road.

Д: У першому пасажі пісні була дуже яскраво виражена мелодія, щоб вважати її імпровізацією. Здавалося, що мелодія ця розроблена. Але ж це було не так?
К: Як композитор, я написала декілька мелодій. Але я часто намагалася аналізувати, як записана ця пісня, і я не знаю, як так вийшло, що у всіх складається таке враження.

Д: Ви думали про інших виконавців, коли записували цей трек? Вони вплинули на Вас? Вокал вийшов достатньо "чорним", такий госпел.
К: Ні, не думала. Я просто закрила очі і заспівала. Здається, Роджер Уотерс якось сказав, що це було щасливим збігом обставин. І він має рацію. Дуже можливо, це просто пов'язано з моєю наївністю.

Д: Як би там не було, Ви все записали за два з половиною рази.
К: Насправді, запис не міг би продовжуватися набагато довше, тому що він був вимотуючим. У мене виступили краплини поту. Запис був важким, тут двох думок бути не може. Я б зараз не змогла це повторити: я б узяла півгодинну перерву і пішла за сцену зі склянкою води (сміється). З цікавістю потім дізналася, що коли Floyd поїхали в тур, Blackberries виконували мою партію утрьох. І це ідеальний варіант виконання.

Д: Як оцінила Вашу роботу група?
К: Я сказала: "Сподіваюся, все вийшло". А вони відповіли: "Так, все чудово, спасибі". Я й пішла. Як я вже говорила, мені видавалося, що вийшов якийсь суцільний виск і свист. Я насправді думала, що цей запис ніколи не побачить світло, а тому і не з'ясовувала, яка його доля. Але потім я якось йшла по King’s Road, попри музичний магазин, і побачила на вітрині величезний плакат з призмою і світловим спектром, помітила напис Pink Floyd і подумала, чи не той це альбом, для якого я співала. Я зайшла, розгледіла альбом і прочитала: "Вокал в The Great Gig In The Sky – Клер Торрі". Я купила пластинку, принесла додому і прослуховувала із самого початку. Думаю, це величний альбом. Насамперед я одягла навушники. І мені здавалося, що альбом вийшов фантастичним.

Д: Група не надіслала Вам екземпляр пластинки?
К: Ні. Але вони мені надіслали два квитки на концерт в Earl’s Court в 1973 році.

Д: Скільки Вам заплатили?
К: 30 фунтів стерлінгів – робота в неділю оплачувалася у подвійному розмірі.

Д: Що Ви думаєте зараз про свою роботу на "Dark Side"?
К: Мене ніколи не переставав дивувати той факт, що люди до цих пір обговорюють цю роботу. Але, з іншого боку, я розумію, чому це відбувається, адже альбом вийшов і справді дуже і дуже хорошим. Отже його продовжуватимуть обговорювати. Мама говорила мені, що він дуже популярний в Непалі. Хто б міг подумати?

Jazz Side of the Moon Music of Pink Floyd (2008)

Comments

[omni-jazz.livejournal.com]

це мій улюблений альбом у "Пінків..."(тобто звісно з Dark side...) дякую за пост!!!!!!!!! дуже цікаво))))0

[daniel-ortega.livejournal.com]

Дякую, вздрочнув--)))

[promonaut.livejournal.com]

а мені ще донедавна Флойд не подобався, я поважав їхню творчість, але не більше.

А потім, вже коли я розумів англійську, в руки потрапив сольник Вотерса "Радіо КАОС" і думка моя дуже сильно змінилася:)

[promonaut.livejournal.com]

obscured by clouds:)

[omni-jazz.livejournal.com]

я підсіла на них ще років у 13, коли тільки почала рок слухати))))))

[promonaut.livejournal.com]

-Мама, а щоб ти хотіла мати, якби тобі сьогодні виповнилося 18 років?
-Більш нічого...

[higher-caps.livejournal.com]

поцупити картинку ?

[promonaut.livejournal.com]

я ж також поцупив?:)

[higher-caps.livejournal.com]

А я поцуплю !

Давно один допис ( про унвкальність кольорів ширки ) зріє

А я прихильник кольоротерапії

[promonaut.livejournal.com]

І правильно зробиш!:)

[pry4ilok.livejournal.com]

Гарно розкладається біле, коли проходить через піраміду!

Треба буде подумати над божевіллям: коли змішуються свідомість і підсвідомість включно з архетипами, - це як змішуються рівні, це як змішуються шари води під час бурі... Втрачається орієнтація.

кошачий концерт, впереміжку зі звуками з кімнати для катувань і спальні:)

[promonaut.livejournal.com]

А уяви собі, що у самій піраміді відбувається!!:)


Божевілля це також приналежність до якоїсь групівщини...



Моя бабця казала, коли я слухав AC/DC: "Виключи, най то мені не мнявкає!!!":))

[pry4ilok.livejournal.com]

Хотіла б уявити:)

Я все-таки думаю, що це збій у системі.

А в нас у селі казали: виє...:) Люблю імпровізацію, але при цьому треба бачити обличчя, точніше - при цьому треба бути, бо впливає ж комплекс чинників, чи нє?:)

[promonaut.livejournal.com]

ще давніше мав викласти запис про піраміди..



Є такий жарт: якщо вимкнути телевізор, то так добре грає як радіо!:)

[flakelviv.livejournal.com]

[inferno-kpi.livejournal.com]

ууу...джазовий трібют на ДСОМ..сенкс за пост. уже качаю з торентс.ру :)

[promonaut.livejournal.com]

:=)

[promonaut.livejournal.com]

[daniel-ortega.livejournal.com]

Можна попросити повну назву альбому. Хочу качнути. Хоча на торрентах не заморочуюсь, можливо де-інде знайду...