Недільне казання

[promonaut]

Нам вдалося зробити це фото (з далекого космосу) і коли ви поглянете на нього, ви побачите точку. Це тут. Це дім. Це ми. У ній все, що коли-небуль ким-небудь було почуто, кожною людиною, яка коли-небудь жила, прожила своє життя. Втілення усіх наших радостей і смутків, тисяч переконливих релігій, ідеологій та економічних доктрин, кожного мисливця і фуражира, кожного героя і боягуза, кожного творця і руйнівника цивілізацій, кожного короля і селянина, кожної молодої закоханої пари, кожної бажаної дитини, кожної матері і батька, кожного винахідника і дослідника, кожного навчителя моралі, кожного корумпованого політичного діяча, кожної супер-зірки, кожного глави держави, кожного святого і грішника у історії нашого роду, які жили на цій плямці космічного пилу, завмерлої у сонячному промені.

Земля – дуже маленька сцена на широкій космічній арені. Подумайте про ріки крові, пролитої тими генералами і імператорами, щоб вони могли у славі та тріумфі стати раптовими володарями цієї застиглої точки. Подумайте про безмежну жорстокість, якою опановані жителі одного кутка планети проти невидимих жителів іншого кутка планети. Якими частими є їхні непорозуміння, як нетерпляче вони убивають одне одного, яка палкою є їхня ненависть. Нашим засадам, нашій надуманій самооцінці, вірі, що у нас є якесь привілейоване становище у всесвіті, кидає виклик цей пунктик блідого світла.

Наша планета – одинока плямка у великій поглинаючій космічній теміні. У нашому мороці, у всій цій безмежі, немає жодного натяку на те, що допомога прибуде з іншого місця, щоб врятувати нас від нас самих. Це наша справа. Кажуть, що астрономія - приниження, а я міг би додати, що вона формує характер. На мій погляд, ймовірно, немає жодної кращої демонстрації безумства людських слабкостей, аніж це віддалене зображення нашого крихітного світу. Як на мене, це підкреслює нашу відповідальність у справі доброзичливіше, зі співчуттям ставитися одне до одного і берегти, плекати оту блакитну точку, єдиний дім, який ми коли-небудь знали.

Карл Саган (1934-1996) «Роздуми над порошиною»



Ян Дісмас Зеленка - "Увертюра"
згадка про Зеленку

Comments

[ua-devojka.livejournal.com]

геніально)

[promonaut.livejournal.com]

саме зранку читав про "геніїв": http://www.geocities.com/lavlesh/More_About_india/ancient_city_found.htm :(

[ua-devojka.livejournal.com]

да...така геніальність нікому не потрібна(

Über "uns"

[promonaut.livejournal.com]

тоді б замість Зеленки мало звучати:


Він першим хлопцем на колгоспі,
Все через те, що Вася був скінхед.
Він недолюблював колгоспників і Тостер,
Зате у Васі був крутий мопед.
На фарі свастика, на рамі харі крішна,
І Вася валить як дивізія СС.
Його машина працює ледве чути,
Ні один нігер не піде наперекіс.


Скінхед Вася на мопеді,
На плечі значок СС,
Скінхед Вася на мопеді,
Наш невизнаний боєць.
Скінхед Вася нам поможе,
Білой раси ліпший друг,
Скінхед Вася нас заложе,
Якщо негри будуть тут!

Скінхеду бабця зв’язала модний бомбер,
Такого ти ніде вже не знайдеш.
І гади є, гумові трохи правда -
Умілець Вася змайстрував їх із калош.
І кожен день він просинався рано-вранці
І діставав він із-під ліжка свій наган
І розставляв на підвіконнику стакани
І починалась Третя світова!


:=)

Re: Über "uns"

[ua-devojka.livejournal.com]

=))